«Conflict of Interest» від Ghetts. Як грайм-артист записав культовий реп-альбом

У 2019-му ми, разом з British Council Ukraine, привозили Ghetts до Харкова на Rap.ua Awards. На бекстейджі мені поспілкуватись з артистом не довелось, хоча ті з команди, хто спілкувався з ним тісно, ​​були в захваті від масштабу особистості.

Що стосується виступу Гетса – я дивився його прямо зі сцени і єдине, що зміг оцінити – це енергетику (слів було не розібрати, а з репертуаром Джастіна я був знайомий поверхнево – грайм – не моя улюблена музика).

Я знав, що Ghetts – один з піонерів жанру і в грайм-тусовці є персонажем авторитетним. Але хіба мало в світі переоцінених зірок? В мене особисто артист на той момент «не влучив» і в своєму особистому пантеоні MC (крім класичного грайм-щыт у артиста є багато реп-треків) я засунув його кудись між MGK і Lil Baby – тобто в середину …

А потім я послухав «Conflict of Interest» (це виявився не грайм, а здебільшого реп-альбом, чим відрізняються ці два жанри читай тут) … А потім занурився у тексти і прослухав ще раз … А потім ще раз … І ще раз п’ять … І зараз слухаю … І буду слухати через п’ять років. Справа в тому, що цей альбом об’єднав в собі все, за що я люблю реп і кардинально поміняв моє ставлення до Гетса.

Зазвичай на початку рецензії даються факти про виконавця, біографія, значимість, і.т.д. Гетс звільнив мене від цієї необхідності і повністю розповів про себе на альбомі (тому просто прослухайте – це набагато бадьоріше будь якої вікіпедії).

Далі – тезисно.




Реп – це музика сильних людей

(Слухати: «IC3», «No Mercy», «Crud»)

Як би круто і технічно не читав реп умовний NF, все одно переконливіше завжди буде звучати не «скиглій», а здоровий чолов’яга (колір шкіри не має значення), який «бачив житуху» і знає, про що говорить.

Так, незважаючи на всю нову етику, реп – це все ще про маскулінність (здорову, без перебору) і Гетс тут еталонний артист. Чувак вже давно не тінейджер (Джастіну 36 років, а пережив лайна він на всі 50 – від в’язниці до проблем в родині), але за подачею дасть фору будь-якому баттлеру як по панчах (навіть бедбарсе «My new ting talking about ex men, I don ‘t care about X-men unless they can mutate» у нього звучить круто за рахунок подачі), так по напору. Але головне тут те, що артисту віриш.

Можна прочитати сотні підручників про те, як правильно репувати, але сила не потрапляє під критерії і рамки – вона або є, або її немає. Не тупа агресія, а саме сила – чиста, чоловіча, сила такого собі «справедливого баті».




Рэп – це поезія

(Слухати: «Fine Wine», «Hop Out»)

Факт 1: мої друзі, які, на відміну від мене, пруться по “британцях” не зацінили альбом Гетса в порівнянні з попередніми.

Факт 2: мої друзі пруться по “британцях”, але не володіють англійською (таких меломанів, до речі, в Україні багато).

Я розумію, чому альбом у нас міг багатьом не залетіти. Так-так, головне ритм, звук і бла-бла-бла, але справжній крутий реп – це, бляха, майстерність володіння словом, в якій Гетс перевершує свої ж попередні два студійних релізи».

Якщо ви чекаєте, що я буду наводити цитати зі складними «вікіпедійнимі» виразами або рядки, в кожному з яких потрійний сенс – не буду. Особисто я, працюючи з текстами багато років, глибоко переконаний, що майстерність поета не в тому, щоб навернути побільше складного, а в тому, щоб, керуючись простим вокабуляром, донести свою думку максимально просто і, в той же час, максимально небанально. Гетс майстерно справляється і з цим – в кожній пісні є круті текстові знахідки, для любителів «задачок із зірочкою» є класичні панчі, схеми (наприклад, по марках авто) і цитати класиків.

Мимоволі пригадується один наш МС, що плакав в інтерв’ю про те, що його тексти “не викупають”. Так це не тексти не викупають, це ти не вмієш писати так, щоб викупити хотілося.



Рэп – це правда

(Слухати: «Sonya», «Autobiography», «Fire and Brimstone»)

Не «зручна і вибіркова правда», а «вся правда». Джастін сміливо вивалює на біт всю історію психологічних, кримінальних та інших проблем. Є, наприклад, на релізі трек про весь його шлях в хіп-хопі ( «Autobiography») і серед вітчизняних артистів я такого поки не чув – людина просто перебирає всі свої творчі чекпойнти, без бажання приховати моменти, в яких він був не правий (недоручні діси, безглузді конфлікти, і т.д).

А ще там є трек «Sonya» – мабуть, самий відвертий трек на «Конфлікті» і це шедевр. Мимоволі напрошується порівняння з треком Kalush «Не забуду» (релізи артистів вийшли в один день), де теж розповідається про минулі відносини.

Псючій Сін прикріплював до опису кліпу відверту історію, інтригував підписників в інстаграмі, обіцяючи показати фото “тієї самої дівчини”, розповідав як та відреагувала на трек і розгортав навколо пісні цілий серіал у власних соцмережах. У Ghetts є тільки 4.5 хвилини і Emili Sande, яка виконує хук. Все. При всій повазі до українців, Англія розкрила тему відвертіше і цікавіше.

Що стосується флешбеків в кримінальне минуле – цього на альбомі теж вистачає – крадіжки, наркотики, погоні, в’язниця – про все це автор розповідає з таким рівнем прийняття (НЕ жалю, а саме прийняття), що хочеться прийти до нього, як до баті (знову порівняння з батьком) і попросити навчити тому, чого поки не навчив ніхто – не шкодувати про минуле ТАК, як не шкодує він.



Рэп – це музика

(Слухати: «10 000 Tears», «Good Hearts», «Little Bo Peep»)

За словами Гетса, жоден біт на альбом не був куплений дистанційно. Кожен обирався, робився і допилювався за його безпосередньої участі. Результат чутно – кожен трек гармонійний, капа не звучить окремо від мінуса, а різноманітність жанрів просто виносить мозок (грайм, джи-фанк, госпел, чого там тільки немає).

Разом з цим, як відзначають колеги з The Guardian «альбом спродюсований швидше тонко, ніж ефектно» – у автора немає завдання козиряти різноманітністю, музика покликана лише підкреслити думки, закладені в реліз і вона це дбайливо робить.


Альбом «Conflict of Interest» – перший реліз Гетса, випущений на великому лейблі (Warner) і справедливо засипаний позитивними відгуками як фанатів, так і критиків. Це той рідкісний випадок, коли впевнено можна сказати, що через 10 років реліз стане класичним і буде звучати актуально.

Якщо ти не фанат грайму, не знаєш, хто такий Ghetts і не знаєш англійської – не полінуйся, відкрий Genius, покопайся у текстах і послухай реліз – хай це ідеальний реп тільки для мене, але, повір, ти теж знайдеш там багато цікавого.




Текст: Міша Правильный