«Прокрутіть цю пісню по радіо» – що корисного для реперів в статті Каші Сальцової?

На сайті Cultprostir – вийшов великий матеріал Каші, про українську музику. Такої концентрації корисної інформації ми давно не бачили, тому вибираємо те, що, на нашу скромну думку, вартує найбільшої уваги. І ділимося.

«Я цікавлюсь українською музикою і можу назвати 100-200 пісень різних колективів та артистів у різних жанрах, які незаслужено обділені увагою і не дійшли до масового слухача. Якщо програмний директор не може назвати бодай 3-х українських артистів в жанрі lounge − це проблема його обізнаності: лише вітчизняний лейбл Ultra Vague щороку випускає музики на пару станцій. І композиції, приміром Tango Tempo, Coala Pascal, Shopping Hour вписується у цей формат і lounge-ремікси на українські хіти також існують у кількості, достатній для маневру».

Rap.ua: А скільки у нас реперів? Зараз прекрасний час, щоб заявити про себе.   

«Радіодіджеї не розповідають між треками про нові пісні, про враження від їхніх концертів, не розповідають історії з гастролей. Редактори не готують текстів про українську музику в принципі, і не вважають її джерелом новин. Складається враження, що власники радіостанцій крутять музику «аби не зачіпала увагу», між випусками новин, наявність яких є, власне, причиною покупки станції, як ЗМІ. Справа у тому, що більшість радіостанцій − це вже давно не про музику».

Rap.ua: Таку кількість неймовірних історій, як у реперів – не придумають навіть найбільші спеціалісти по піару. Висновок: не викладайте трек з картинкою, а напишіть цікавий абзац про композицію або історію її виникнення. Всі ми люди (ну, майже всі) і всі ми любимо історії (майже всі).

«Справа у тому, що музика не може бути якісною чи ні. Звук, а не музика, буває якісним. Чи є «якісним» виконання народної пісні кубинським оркестром? Твір Сібеліуса? Фрістайл бітбоксера? Музика буває погано чи майстерно зіграною, погано, але емоційно зіграною, динамічною, оригінальною, примітивною, псевдосимфонічною, сентиментальною, бароковою + ще мільйон інших слів, які так рідко вживаються людьми з української індустрії».

Rap.ua: Зверніть увагу на якість. Можливо, не варто робити «мастеринг» альбому за 100 гривень, якщо ви плануєте закидати треки на радіо. Поцікавтесь особливостями мастерингу для радіо і тоді (о, чудо!) може ваш трек і зазвучить на хвилях FM.

«На Заході популярними є хіти різних жанрів. Ти є на радіо, якщо твоя пісня створена в жанрі кантрі, рок-балади, кабаре, крунер-попу, акустичного неофолку. Це все відтінки поп-музики і для них є коридори до слухача. Але якщо автор створив подібну пісню в Україні, залишається лише побажати йому удачі в галузі, де в фаворі залізобетонні техно-поп, ретро-хіти, R&B, євроденс, хіп-хоп, традиційна естрада, піджанри танцювальної поп-музики та старий рок. Прорив поодиноких представників жанрів лише підтверджує негнучкість галузі, а значить, щороку десятки українських потенційних хітів випадають з плейлистів радіостанцій».

Rap.ua: Каша стверджує (ми впевнені, що цей висновок зроблений не на пустому місці), що хіп-хоп в фаворі. Так чому ви ще не популярні, а?!

«Коли ми здобули незалежність після розриву 600-річної унії Ісландії з Данією, ми почали шукати свою ідентичність у музиці», − каже Bjork у фільмі про становлення рок-музики у своїй країні. Зараз в Ісландії 85 музичних шкіл на 400 000 населення і її культурний внесок у світову мас-культуру є беззаперечним. У Києві близько 50 музичних шкіл, їхні приміщення в центрі постійно намагаються відтиснути під банки та магазини, тож, можливо, справа не лише в радіо, а у тому, яке місце культура посідає у нашому розумінні державних інтересів».

Rap.ua: Тут нічого додати – все чітко.

Повний текст матеріалу можна прочитати за посиланням.