Hip Hop Kemp очима українця. Частина 3

В нас на сайті уже лежить два матеріали від Dee the Conscious One про фестиваль Hip Hop Kemp. Зараз публікуємо фінальний опус, який, як ми сподіваємось, заставить вас спакувати валізи і вирушити на фестиваль уже цього літа.

Третій день «Кемпу» розпочався дуже рано! Спішили на територію, щоб встигнути на Open Mic (хотілось не тільки ж людей подивитись, а й себе показати), але на підході почули звуки саундчеку Black Moon і забули про все… Благо, йдучи на звук, пройшли вздовж всього Hall of Fame і зацінили роботи райтерів з усієї Європи. Приємно, що серед них був і кусок, який зробив Saint зі Львова!

Не були б ми українцями, якби за два попередні дні не пронюхали, як і де можна пройти швидко на територію, не простоюючи довжелезні черги, та ще й пронести з собою пляшку «Закарпатського» (до речі, охорона і порядок на території «Кемпу» дуже серйозно організована). Тому через якусь годину (а це вважається швидко) вже стояли перед основною сценою в очікуванні головного шоу – ювілейної програми Black Moon наживо з Champion Sound. І все це з нагоди 20-річчя виходу альбому Enta Da Stage! Місця в першому ряду прийшлось тримати ще з відкриття основної сцени, тому мимоволі стали свідками виступу молодого Dillon Cooper. Не зачепило…

І ось нарешті, після тривалого настроювання апаратури, до музикантів «викотився» DJ Evil Dee – в народі почалась істерика, як тільки він зарядив своє «Evil Dee is on da mix, come on kick it!». І весь альбом Enta Da Stage… Уххххх! Такого масового качу я ще не бачив: єдине шкода, що їх так рано поставили в програмі, оскільки ні Bizarre Ryde II The Pharcyde, ні Onyx & Snowgoons на хедлайерів третього дня не дотягнули. Окремо варто відмітити колектив Champion Sound! Мало того, що всі інструментали були точно зіграні і викупались з перших акордів, так ще й всі звукові ефекти також співпадали в точності. Чувак який за них відповідав – тупо фанатик. На чому він тільки не грав… Коротше, кайф!

Ну і, відповідно, після такого дійства, вже наступних виконавців можна було послухати і здаля, тому ми знову вирішили обійти всю територію, зустріти людей, зазирнути у всі куточки «Кемпу». Коротше, знову ж таки, не були б ми українцями – ніколи б не знайшли місце, де можна просто відхилити сітчану огорожу і пройти бекстейдж, незважаючи на десятки охоронців. Трохи освоївшись і переконавшись, що тут вже ніхто нікого не перевіряє колір перепустки (від нього залежить рівень допуску), ми тут же зустріли вчорашнього співрозмовника Ras Kass. Бідолага мучився від випитого вночі, то ми його трохи підлікували «Закарпатським» (до речі сказав що не так вже й погано, хоча всі разом поржали, що явно не «Хеннессі»). Розговорились про його реліз із Apollo Brown і про творчі плани – старічьок ще нормально в ділі! Дальше знову пересіклись із Rakaa Iriscience, поговорили з Kno із Cunninlynguists, DJ Phat Philly, J Swift із The Pharcyde (до речі також розказав багато цікавого про плани і проекти, які вже скоро побачать світ), нарешті впізнали Shabaam Sahdeeq, який вільно собі тусив всі три дні по території «Кемпу» і ми ніяк не могли викупити звідки він нам знайомий. Обговорили його новий альбом Keepers of the Lost Art (до речі, рекомендую!) і старі роботи з Nick Wiz. Схоже повертатись до класичного звучання стає все більше емсі, що не може не радувати! А ще мене вражав той факт, кого б ми не зустріли – Rashyd (з Ghetto Blasta) завжди знав найсвіжіші факти, цікаву інформацію і тому завжди знаходилась тема для бесіди. Вкотре переконався, що Ра – це ходяча енциклопедія Хіп Хопу!

Не обійшлось і без курйозів. Rakaa Iriscience познайомив нас із координатором преси на Фестивалі, яка також є членом Zulu Nation в Чехії. Спілкуємось з Анною англійською і до розмови приєднується її асистент. Дівчина слухала трохи, потім питає «Guys, where U from?», ми звичайно «фром Юкрейн», а вона тоді: «то чого ж ви, хлопаки, не признаєтесь зразу, шо ви з України». Більше того, Віта (асистент) ще й з Івано-Франківська, як виявилось. Надалі розмова дві години як мінімум тривала українською, аж росіяни між собою перезирались. Українці є всюди!

Фактично Хіп Хоп Кемп для нас закінчувався бекстейдж. Через це пропустили лайв Dynasty, зате поспілкувались віч-на-віч. Мегапозитивна молода особа, яка заряджає всіх своєю енергією і посмішкою! Хевін Фан в плоті і крові так би мовити… так як і її музика! А от пропустити живий сет від DJ Evil Dee не мали морального права, тому вирішили, що це і буде жирна крапка на «Кемпі» для нас! Майже годину шиюламаючої класики в третій ночі – це остаточний удар по опорно-руховому апарату, який за весь день не присів відпочити ні на хвильку! До готелю думав не доберусь, вік дає своє.

Додому добирались з вітерцем, низький уклін Сейнту, у якого в машині виявилось якраз два вільних місця до Львіва! Ідеально, зважаючи на те, що білетів назад у нас не було. На шляху роздивились трохи інфраструктуру Чехії та Польщі, поговорили про старі, ще «Х3Мовські» часи Хіп Хопу в Україні, про розвиток і занепад, згадали купу смішних і не дуже історій, ну все, як годиться в дорозі.

У підсумку поїздка вийшла достатньо недорого, зате ми отримали незабутні враження на рік вперед, багато нових цікавих і корисних знайомств, поповнили колекцію фото і автографів, побачили вживу виступи KRS One, Black Moon, Dilated Peoples та багато інших, а найголовніше – стали частиною великої сім’ї Фестивалю Хіп Хоп Кемп, і все це за якісь трохи більше ніж 5 000 грн. з кожного (по курсу на літо 2013 – прим. авт.). Тому, якщо є люди, які знали про «Кемп», але вагались, їхати чи ні – однозначно їхати! Такого ви більше ніде не знайдете… Ну, або хоча б приїжджайте на Represent в Калуш.