Добрий день, ненависть: чому нас вчить скандал з Гонею

Після минулої статті, яка викликала достатньо хейту, обіцяв трохи помовчати, але ні. Знову розчарований — і тепер ще більше, аніж попереднього разу. 

Що сталося: учасник гурту Глава 94, Гоня, дав інтерв‘ю порталу Неформат, в якому, крім іншого, сказав, що не любить циган, хачів і геїв. Далі цитату опублікували декілька музичних ЗМІ. До журналістів приєднались коментатори, і понісся тотальний хейт.

Винних у цьому багато, давайте про кожного окремо. Окремо наголошу, що нікого захищати не збираюсь. Мене як автора слів до пісні “Різні рівні” вчинок Гоні не обрадував, але найбільше розчарування викликає не він. Хто винен?

Винен Гоня 

Ок, він сказав, що думав. Цим протиставив себе тим, хто також не любить геїв та людей іншої національності, але побоюється сказати про це вголос. Гоня, нібито, виступає проти лицемірства (цитата: “так багато хто думає , але сказав лише я”). Кожен має право на думку, позиція зрозуміла, але ця зрозумілість не робить його вислів прогресивним, справедливим, коректним. 

Піарник Гоні виправдовує цей вислів “хаосом” в особистому житті артиста, що (на мою думку) ще гірше. Якщо чувак топить за своє (яке б то «своє» не було), то не треба казати, що в нього щось там не так. Хай топить, та потім сам за це відповідає.

Слід зазначити, що Гоня все ж таки відповів, але вже після того, як це зробила його команда. 




Винні ЗМІ 

Ряд музичних експертів та чимало людей у соцмережах звернули на репера увагу тільки зараз. Тобто, коли артист випускає кліп, або трек (часто не гірший за артистів, яких публікують видання), він їм не цікавий. Можливо, артист не відповідає якимось критеріям. Але варто йому сказати, що він не любить геїв, він починає цим “критеріям” відповідати. Одразу стає гідним публікації. 

Чому тоді не публікувати гомофобні висловлювання кожної людини, коментаторів, тролів — чим вони “менші” за Гоню, реп якого вас до цього не цікавив? 

Я розумію, що це дає трафік, але це так само обертає колесо ненависті, як і власне його вислів. 

А взагалі, ви серйозно думаєте, що найголовніша проблема ЛГБТ-спільноти та нацменшин — це… Гоня? Якби не він, все було б ок? Думаю, ні, так чого ми обговорюємо лише його? Ви не пишете про кожен розгін мітингів, про беззаконня та притиснення прав нацменшин (це відбувається чи не щодня), але з радістю розіпнете репера, бо це цікаво читачам та підписникам.

Я не захищаю Гоню, я з ним не згоден (повторюсь, нехай доказом стане моя участь у проекті “Різні рівні”), але тут подвійні стандарти. Пишіть тоді і про весь інший реп, щоб потім його хейтити. 

До речі, коли Pop Smoke розповідав про свої кримінальні будні (кримінал — це погано, десь так само погано, як і гомофобія), ми це не критикуємо, коли ж простий (читай «не дуже популярний») репер використав не найвлучніше формулювання, реакція така, ніби він закликає всіх вбити. 



Мем, поширений музичним порталом СЛУХ за мотивами інтерв‘ю Гоні



Винні читачі

В коментарях хтось каже: «Красава, не зассяв сказати те, що всі думають!», а хтось хейтить Гоню, мовляв, «нетолерантне бидло». 

Не знаю як для кого, а для мене — толерантність (до речі, як і хіп-хоп) це діалог, якого, нажаль, знову нема. 

Так, в США артисту б, скоріш за все, після таких висловлювань закрили всі кар’єрні можливості, але ми не США. Якщо хтось неправий, не треба накидуватись на нього. Треба розмовляти. 

Нам ще багато чого треба навчитися, зокрема тій самій толерантності, але вона формується не через публічний шеймінг. 

В американському суспільстві є механізми впливу на того, хто висловивлююється таким чином (режисера блокбастеру можуть позбавити крісла за твіт, написаний купу років тому). В нас же такого механізму досі не існує. Та й який він може бути відносно репера, який давно окопався в андеграунді? 

То до чого цей хейт? Що він дає?




Винна спільнота 

В нашому репі зараз суцільне непорозуміння, всі хейтять погляди один одного, сперечаються, кого вважати українцем, а кого ні, засуджують вчинки колег, не роблячи нічого самостійно, отримують профіт зі скандалів, а не з процесу творення. 

Це ж відбувається в репі сьогодні, дана ситуація — лише черговий приклад. Ніякого діалогу — тільки срач. 

Я впевнений, що хіп-хоп — це зріз суспільства, в якому все відбувається рівно так само, як і у нашому жанрі. І хочеться вірити, що все зміниться і якомога скоріше. 



Винен я

Мені огидно те, що відбувається. Від самого початку і до кінця. Я знаю, що так не повинно бути, але запропонувати конкретний комплекс дій, або виправити все самостійно я не здатен. 

Можу лише писати та закликати до діалогу, порозуміння, добра та толерантності. 

Цього точно не досить, але я не знаю, що ще можна зробити. Хтось скаже, що пишу, як і ті журналісти, щоб зірвати хайпу. Хай так і буде, та, може, хоч хтось, хоч на секунду припустить, що відповідати ненавистю на ненависть — не найкращий метод вирішення проблеми. 



Текст: Михайло Правильний