Афіша

Приєднуйтесь до нас!

Тексти
7 июня 2018, 11:17

«Був час, коли я їла “Мівіну” і продала iPad. Нам нічого було жерти, бо ми робили альбом»: інтерв’ю з MamaRika

Після минулорічного альбому «Кач» розмова з MamaRika було неминучою. Нарешті ми зустрілися і поговорили: про роботу на радіо, Еріку, «Фабрику зірок», контракти, продюсерів, «ХХДД», те, як Мамку колись зацінив Стіві Уандер, зйомки для Playboy і багато всього іншого. Навіть про Стаса Шурінса поговорили!

До речі, MamaRika присутня у двох номінаціях на «rap.ua Awards» — не забудьте проголосувати

Коли ми домовлялися з тобою про зустріч, ти казала про «недалеко від роботи». Ти працюєш?

Кожен день з понеділка по п’ятницю ходжу на роботу, з сьомої до дев’ятої. Вечора (посміхається). Разом з прекрасною дівчиною Яною ми ведемо вечірнє шоу на радіо «NRJ». В нас такий, вільний стайл, немає ніяких обмежень. Воно настільки добре зайшло, що ми встигаємо виконувати музичні замовлення і ще «отсєбятіну» якусь валити. 

Тобто ти не повний робочий день сидиш?

Дві години в день по буднях. Але це вечірній прайм – доводиться відмовлятися від багатьох медійних заходів і навіть концертів. Але я не настільки люблю весь цей формат «туссе», завжди шукала привід, щоб відмазатись. А тепер, якщо я, наприклад, не хочу йти на якийсь захід, я чесно кажу, що працюю в прямому ефірі.

Скільки твоїх пісень грає на «NRJ»?

Нормально грає. Але все не так просто. Навіть коли я була Ерікою, розуміла: «NRJ» – це мій формат радіостанції. навіть коли була Ерікою. Пам’ятаю, як ми туди довбилися ще в той час, і нам сказали: «Еріка – це не наш артист». І сьогодні я повністю з цим згідна. Коли з’явилася MamaRika я написала своєму теперішньому шефу Денису Буданцеву: «Привіт, є ось такі пісні, дуже хотіла б потрапити до вас в ефір». Він сказав, що це кльовий музон, не дуже форматний, але спробуєм. Чим мені подобаються «NRJ» — вони одні з перших відкривають імена, які до того бояться брати відомі радіостанції. Наприклад, так було з «The Hardkiss»,та багатьма іншими,наскільки мені відомо. Таким чином я потрапила на «NRJ» як артист, а потім вже отримала запрошення на роль ведучої вечірнього шоу. Відразу погодилася, тому що в мене є «ротовий ресурс» – патякалка, яку треба кудись виговорювати. Це все для того, щоб не задовбати свого мужика – кожен вечір дві години виговорююсь, потім прихожу додому і говорити вже не можу,і в результаті всі щасливі (сміється).

Думаю, мої пісні на радіо «NRJ» ротуються не через те, що я є ведучою цієї радіостанції, а тому що це якісний український контент, який кльово лягає в формат. Нас крутять багато хто. Є кілька радіостанцій, які морозяться, але на те є особисті причини. Історії, які тягнуться ще з часів Еріки.

Музика тебе не забезпечує?

Грошей забагато не буває. Але у випадку з «NRJ» для мене робота в кайф. До того ж за неї мені платять. 

Якби тобі там не платили, ти б працювала там?

Так. Я відразу зрозуміла: «Мене це пре!». Я реально отримую від цього максимальне задоволення. Я дуже дякую «NRJ» за можливість звучати в ефірі, спілкуватись з людьми і отримувати від цього максимальне задоволення. Це не тєлєк, де тобі потрібно звертати увагу на те, як ти виглядаєш. А тут «чешеш яйця» у прямому ефірі з засмоктаною головою сидиш і кльово проводиш час. Це максимальна свобода, це творчість, це можливість отримувати задоволення від конекту з тисячами людей…

Чи забезпечує мене музика? Ні хрєна вона поки що не забезпечує! Ми навіть не відбиваємо зараз те, що вкладаємо.

А звідки ти береш гроші, які вкладаєш?

По-перше, концерти все ж таки є. І корпоративи теж. До того ж мужик мій теж заробляє (сміється).

Скільки ти отримуєш за корпоративи?

Ну ти шо, Дудь? (сміється).

А що, тільки Дудь може питати про гроші?

Ну він перший почав… Я не буду говорити, бо це дуже лояльна ціна. Ми коштуємо значно менше, ніж хтось може подумати. Я адекватно відношуся до ситуації. Розумію, що в людей немає коштів зараз. Навіщо я повинна назвати високу ціну, якщо можна просто приїхати і влаштувати людям свято? В першу чергу музика, потім все інше. Так, мені потрібно забезпечити команду баблом. В мене є команда – це музиканти, промо-директор, концертний директор, саунд-продюсер. Тобто люди, які отримують від цього дивіденди. І мені дуже важливо покрити саме їхню затратну частину. Багато концертів, де я працюю саме за їхню долю, а собі не беру нічого. Це для того, щоб проект існував. Друга історія – фестивалі. Там немає можливості платити, а я хочу звучати на фестивалях. Наприклад, я мріяла потрапити на «Коктебель Jazz Festival», потрапила і дуже щаслива з того. Десь треба йти на якісь компроміси і кльово, що я сама собі продюсер і мені ніхто нічого не може забороняти.

Я розділяю твою творчість на три етапи: Еріка і «Фабрика Зірок», Еріка і російська попса, Мамаріка. Погоджуєшся?

Так. Абсолютно.

Розкажи мені про кожний етап.

Еріка на «Фабриці» — ідеальний збіг обставин. Тривалий час я билася в двері. І прийшов час, коли одна з тих дверей відчинилася. Там навіть не нав’язували образ. Практично я було самою собою. Навіть пісні писала собі сама. «Нема образ» — в такому жанрі. До речі, до цього я і повернулася зараз. «Нема образ» — це був основний вектор. Навіть Меладзе тоді казав: «Кльово, що ти пишеш собі сама». А «Фабрика Суперфінал» — там з мене зробили «жіночку в віночку», давили на народність.

Це не твоя історія?

Це не моя історія. Я дуже люблю Україну, це зрозуміло по моєму контенту. Але на «Фабриці Суперфінал» давили на квіточки, народність – кльово, але я хотіла зберегти свій гармонійний образ. Вони ж бачили все інакше. Чувак, нас віджали, як це роблять у всіх телешоу. Я дуже вдячна третій українській «Фабриці» за можливість бути побаченою. Бо це ж був найрейтинговіший розважальниій проект за всю історію сучасного українського ТВ. Але все логічно працювали по жорстким законам шоу-бізнесу: в тебе мінімально вкладають і максимально віджимають. Ми проїхали мільйонний тур по Україні, нас віджали — і до побачення. Далі — ти сміття, нікому не потрібен. Музичне, комерційне сміття. Це фабрика, чувак, просто фабрика. Хто самий зубатий та має амбіції – залишається. Хто ні – губиться в потоці і йде працювати в офіс.

В тебе не було такого, що ти йшла працювати в офіс?

Було, але це було до «Фабрики». Я наїлася лайна до неї. Продавала одяг на базарі…

Я з сімнадцяти років живу сама. Знаєш, не було грошей на стаціонарне навчання – працювала вдень, тому що в мене було заочне навчання.

Мене дуже цікавить перехід Еріки з «Фабрики», яка могла щось під фанк зробити, до Еріки в російській попсі. Маю на увазі пісню «Небо пополам», наприклад.

Ти б знав, як її люблять баби… Ти б офігів від того, що робилось на корпоративах!

Це на Росію робилося?

Спочатку не було конкретної мети на Росію, потім, десь всередині моєї співпраці з Сергієм Кузіним – так, я розумію, що наміри туди потрапити були. Ми ж навіть пару разів іздили в Москву «світится» та змагатися з російською «Фабрикою». Але потім нас щось там з контрактами не влаштувало – і все заморозилося. Як виявилось, і слава Богу! Ми залишились собі в Україні, почалася війна, творчість почала зависати, ми поїхали в тур по АТО, сконцентрувалися з Кузіним на цій діяльності. Він вважав, що робити розважальну музику в такі часи – не актуально. Я дуже щаслива, що там побувала, але посадила собі здоров’я, психіку…

Що ти там побачила?

Все побачила. Ти співаєш, а на твоїх очах ведуть сєпара з пробитою бошкою. Трохи стрьомно. Потім, коли ти приїжджаєш в цивілізацію, в свою квартиру, починаються страшні сновидіння. Може, хтось до цього ставиться легше, але у мене психіка дуже ніжна. 

Враховуючи на все це, ми паралельно не робили нового матеріалу, Еріка почала згасати. Так, це була комерційна попса, але там проскакували хороші пісні. Воно мені не зайшло, бо воно не було органічним.

Що стало поштовхом до MamaRika? Саунд-продюсер Ваньок Клименко, з яким я зараз працюю, написав класню пісню «Весь мир». Сергій Кузін не дуже в неї вірив. В результаті «Весь мир» став перехідним треком від того, що було, в те, що може бути. Під час роботи я тримала руку на пульсі сама: від аранжування до кліпу. У відео в мене був сива перука, ми погнали бєса, і я зрозуміла: таак, це ще досить сиро, але я в цьому виглядаю набагато органічніше від того, що було до. Мені дуже сподобалося те, що ми зробили, а Сергію Васильовичу — ні. Тоді я зрозуміла, що ми не дуже розуміємо один одного. І ми розійшлись.

Полюбовно?

Нібито так. Але коли мої пісні зараз практично не ротуються на всіх радіостанціях «ТАВР-медіа»… Це не конфлікт, але «по умолчанию» мене там нема. Я зі всіма бачуся, цілуюся в десна, але по факту – ось так. З цих причин мене, мабуть, і на М1 немає. Зараз мої відеороботи ротуються на М2, тому що це український формат, нікуди не дітися.  

Важлива поправочка: особистих образ в мене на Кузіна немає. Всі п’ять років співпраці пройшли в рамках пристойності, він абсолютно порядний мужик, а те, що ми не зійшлися баченнями і мене тягнуло не туди – це інша справа. Кльово те, що я вчасно схаменулася і не побоялася.

Зараз в тебе немає діючого контракту?

Ніякого.

А скільки було за життя?

На «Новому каналі» був договір, бо ти знаєш — тєлєк завжди підписує якусь кабалу жорстку. Ти там раб. Не з’явився на якийсь сраний єфір — і з тебе вижимають умовний лям доларів, хоч ти й бомж! Там такі не сумісні умови, що це просто треш. Ми всикалися, коли читали контракт. Я казала: «Навіть якби ви хотіли щось з мене взяти — в мене ніхєра нема, крім старих кедів».

Це «фабричний» контракт?

Так. І другий контракт – на п’ять років з Кузіним та структурою від ТАВРа – UMMG producing company, якою він керував. В мене був відсоток від комерційної дяільності Еріки. Плюс зарплатня. Звичано, хотілося б більше. Але зараз я розумію, що умови були досить пристойні.  Тепер, коли я сама собі продюсер, віддаю зарплати і бачу долю, яка лишається мені, я розумію, чому було так. Нещодавно дивилася інтерв’ю з Максом Фадєєвим, де він казав: з артистами потрібно ділити бізнес 50/50, щоб вони розуміли, скільки в них вкладається, що для них робиться, тому що коли в нього рвуться труси, ламається каблук, у нього новий трек, у нього новий кліп – він же не рахує гроші, які я в це вкладаю? Я розумію, чому такі контракти. Тому що, коли я зараз сама башляю за кліпи, роздаю зарплати, якісь інші речі – можна ахрінєть. Взагалі нема гарантії, що ти на цьому щось будеш заробляти. Ми в MamaRika вже вклали солідну квартиру в Києві на Липках, хоча б Оболонських. Вже з ремонтом навіть.

Але ви вже відбили частину якусь?

Якусь відбили. Я скажу тобі так: я не стидаюся того, що винаймаю квартиру. Був вибір: ми сіли з Сєрим (наречений MamaRika – ред.)? і він сказав: «Дивись, ми можемо зараз запакуватися, купити квартиру, авто, народити дітей. Або стартуємо з Мамарікою і забуваємо про це на деякий час. Мало того, треба буде конкретно зажатися в побуті. Ти готова?». А я ж звикла, що в мене зарплатня і оплачена квартира по контракту, я взагалі не парилася.

Я погодилася, бо вже колись працювала офіціанткою,були різні часи, думала, що знаю, як це. Ніхрєна, чуваки. Я можу розказати в цьому інтерв’ю такі штуки, які я ніколи не розказувала. Коли вийшов кліп «Мама Ріка», і ми зрозуміли, що ніби і був вибух, але це не розірвало все на світі, не зовсім виправдало сподівання. Ми ж постійно, коли запускаєм новий кліп, думаєм: «Так, всьо, всім пізда!». Але ж реальність в умовах нашої країни жорстока. 

Чувак, були часи, коли ми жерли мівіну, а я продала шикарні прикраси, або, наприклад, айпад. Нам нічого було жерти, бо ми випустили кліп і робили альбом.

Скільки коштує зробити альбом?

В мене з Ваньком солідарність. Ми з ним домовились дуже лояльно. В нього є свій відсоток, в нас своя взаємодія. Мене це тішить. У нас з ним не стоїть на першому місці бабло. Нас так перло, бляха, нас несло дико! Нам тоді здавалося, що «Ніч у барі» — це такий фанк, який ніхто ніколи не чув! Насправді альбом — це недешево. Якщо це дійсно крутий саунд, якщо це не на швидку руку. Хоча, насправді, зараз пацани на компіку в підвалі роблять крутий звук. Але, все ж таки, Ваня – профі, і я знала, що ми зробимо якісний продукт.

Окрім Кузіна, ти найчастіше сьогодні згадуєш про Ванька. Я подумав, чи я не помилюся, якщо скажу, що в творчому плані ця людина на тебе найбільше вплинула?

Це я ініціювала початок роботи з Ваньком. Пам’ятаю, вони з «Сальто назад» намагалися прорватися в Китай, потім він повернувся і сказав, що планує відкривати лейбл «Rookodill’a». Я сказала, що це кльово і запропонувала щось замутити разом. Першим взагалі був трек «Кач», «Мама Ріка» вже потім з’явлася. Вони з Феймом мене взяли за яйця і сказали: «Читай!». Я сказала: «Йдіть в дупу, я не буду читати, я пєвіца». Це потім я вже зрозуміла, що можна бавитися зі стилями. Якщо з тебе пре енергія, то якісь елементи хіп-хопу виходять дуже органічно. 

Ми працювали над піснею «Кач», зрозуміли, що нас це пре, і почали робити альбом. Була ідея працювати під лейблом, але  потім ми передумали.

Чому?

Ми разом прийняли це рішення, тому що в лейблі є закони, якісь свої правила, а я дуже свободолюбива. Щодо музики — так, Ваньок вирішальна ланка разом зі мною.

А хто входить до твоєї нинішньої команди?

В мене є промо-директор – креативний продюсер MOLA group Денис Путінцев, який працює зі мною ще з часів Еріки. Він головний по медіа, скажімо так. Є концертний директор Таня. Адміністратор в мене – хлопець з фан-клубу. Молоде покоління, так би мовити. Дуже толковий. Також є люди, які займаються онлайном – ведуть мій ютуб-канал і таке інше.Ну і найважливішою любиною є мій Сєрий.Якби він тоді в мене не повірив і не підтримав- можливо MamaRika і не народилася б в принципі.Він в нас відповідає за фінансову частину.

Доречі, про чуваків, які допомагають з ютубом. Я був на форумі «Kyiv Music Day’s» і там один із спікерів розповідав, як MamaRika прийшла до них і сказала: «Допоможіть мені з ютубом», а вони придумали зробити влог. І як, спрацювало?

Та хєр його знає, чи спрацювало. В чотири рази ми підняли кількість підписників. Дядько, так, але це, знову ж, не стало таким вже вибухом. Я розумію, що ми не робимо якийсь унікальний контент. Зараз спробуємо зробити якісь скетчі. Ми просто експериментуємо. Для чого це все? Я розуміла, що люди, які не бачили мене в реальному житті, не доганяють, чому Еріка переплигнула зі спідниць в широкі штани.  Для них це дич. А я завжди була диччю: матюкалася, хуліганила…

Я хотів про «матюкалась» спитати. Сьогодні дивився випуск твого влогу про хейтерів, і ти там реально людину нахуй послала.

Але ми запікали! Ми дотримуємося етики… (сміється).

ОК, в жовтні минулого року в твоєму інстаграмі з’явилося відео, де Позитив каже, щоб всі підписувалися на MamaRika, бо в тебе буде виходити влог. Ти там матюкаєшся і не запікуєш.

Це була інста! А в ютубі за це можуть заблокувати канал. Чому влог? Я хотіла показати людям, що це йде від мого нутра. Все це лайно, яке пишеться: «Боже, така була гарна дівчинка, а зараз таке…». Так я ніколи не була гарною дівчинкою! Я завжди була цією твариною, з живою емоцією, образно кажучи. Це я в інтерв’ю намагаюся стримуватися, але пару штук вже запустила тут тобі… Ми з моїм Сєрим взагалі «жосткі матєршинники». Не знаю, чому так. Ми не п’єм, не куримо, не вживаємо наркотиків, абсолютно фрі від цього всього, їмо біле м’ясо, червоного не їмо, і хочеться, сука, іноді хоча б пізданути щось,хоч десь відірватись (сміється). В мене мама жахливо злиться від того, каже, що це руйнує на клітинному рівні.

Розкажи мені ще про ютуб: я натикався на інформацію, що на «ХХДД» була дизлайкова атака.

Це побічні ефекти СММ. Я чула такий слух,що «Грибы» на «Тает лёд» всандалили більше 25 тисяч доларів в СММ, окрім того, що це крутий трек і все таке. Чим більше ти вкладаєш в рекламу, тім більше трек поширюється. Ми вкладаємо в десятки разів менше, бо в нас таких грошей немає. Ми вклали приблизно дві тисячі доларів в розкрутку в ютубі, бо вважаємо, що це хітовий трек . Є два види розкрутки в ютубі: перший, це коли тобі спливає: «Новинка!» - і ти клікаєш або ні. А є штука, яка називається «Прерол» — це п’ятнадцятисекундний ролик, який крутиться перед кіно, серіалами. Це людей дратує.

Навіщо ви замовили таку розкрутку?

Її було відсотків 30 від загальної кількості. Але все одно воно дало своє.

Я правильно розумію, що кліп «ХХДД» — це така ода фемінізму?

Щось є таке. Зараз в Америці фемінізм вважається трендом: це круто, сильні баби, мужики на це дрочать. А в нас мужики цього бояться страшенно. Я не хочу ображати українських чоловіків – вони в нас молодці, але трохи прибиті соціальними, політичними та економічними обставинами. Хотілося показати дівочу силу. Дівчата, які знімалися в кліпі – не моделі. Це просто фактурні дівки – наші друзі, знайомі.  

Питання в тому, що це ті дівчата, які зараз живуть в Україні. Це наша сучасна жіноча історія. Такі жінки, сорі, сприймайте це як хочете. Ми працюємо, отримуємо гроші, тусуємось. Ми вирішуємо, як нам жити. Я хотіла показати, що Україна не відстає в цьому плані. А багато хто злякався, бо хотіли побачити платтячка і награну жіночність.

В тебе, мені здається, якийсь «пунктік» є по платтям, бо коли ти була Ерікою – вдягалася в платтячка, а зараз…

Сєрий до сих пір страждає від цього. Каже: «Ну вдягни, тобі ж так пасує». Але я ще морально не готова. Може, народжу дитину і спробую тоді. Добре, що ти мене на цьому підловив.

На весіллі буде ж плаття?

На весіллі буде лайт. Я казала: буду в купальнику, квіти в волоссі.… я, Сєрий, самбука і темношкірий священник. Буде багато сексу і легкого алкоголю.

Коли ви їли мівіну і у тебе не було грошей, були думки кинути музику?

В мене інколи спливає думка про те, що я більше не можу, замучилася.

Коли востаннє таке було?

Та тиждень тому.

Що було причиною?

Я бачу, що все це так тяжко йде. Прекрасно розумію, що набагато легше зробити комерційно виверений контент. Але ж таких артистів вже мільйон…

Вибач, але в тебе вже був комерційний контент, і ти не була щасливою.

Я вже не зможу так. Моя совість мені ніколи не дозволить. Я навіть коли на студію прихожу, кажу: «Ваньок, давай ми біт зробимо такий, який я собі там уявила.» І ми все одно не можемо! Робимо так, як нас пре. Банально, навіть злизати не виходить. Я себе зґвалтувати музично вже ніколи не зможу, навіть якщо б хотіла.

Тобто, Еріка — це частково музичне ґвалтування.

Частково так. Під кінець контракту я вже виходила і не могла співати на сцені якийсь «Смайлик».

В мене є схильність до депресухи, коли я думаю про те, що все дуже повільно йде, а ще й хейтери щось пишуть, і не так багато концертів, як би я хотіла. Але потім починається хвиля позитивних відгуків – і все знову налагоджується.

Від чого ти можеш остаточно здутися? Що має статися?

Думаю, що цього не станеться ніколи. Тенденція позитивна, але вона не така швидка, як мені цього хотілося б, а мені треба прямо зараз. Навіть якщо хтось дуже цього б хотів – я вже не зійду з цього шляху. Я буду це робити, тому ще це треба мені,щоб жити і дихати. Я ніколи не маю сумнівів щодо свого музичного контенту. Сумніваюся лише в тому, чи проб’є це стіну «зрозумілості» широкого загалу слухачів. А я ж хочу стадіони, розумієш? Я знаю, що в мені стільки дурі, стільки того, що ми називаємо «Мамка, роздай гавна!», Знаєш, у мене після концерту коліна розбиті в кров. Питання в тому, щоб люди захотіли прийти на той концерт... Ми зараз хочемо, щоб люди зрозуміли, що ми настільки ризикуємо, настільки витрачаємо останнє – тільки ради того, щоб цей внесок в українську культуру цінився, щоб люди розуміли: це все для них. Якби я хотіла тільки заробляти бабки – я б робила зовсім іншу музику.

Минуло вже дуже багато часу після «Фабрики зірок». Зараз ти можеш мені чесно сказати: «Фріл, історія з Шурінсом –»…

Хуйня! (сміється)

Так, або: «Історія з Шурінсом — справжнє кохання!»

Я не очікувала цього питання від тебе! Хочете знати, чи бєкалась я з Шурінсом?(Сміється).

Це придумали ми. Це придумали конкретно я і Стас. Ми дуже дружили. І ми собі придумали, що наші фанати якось об’єднаються,якщо ми зімітуємо роман.В результаті в нас реально були відносини, я не жартую. 

А, то ви бєкались?

Так, все було!Це була така гра, яка переросла в реальні відносини. Але коли воно має такий синтетичний початок – воно так і закінчується. Ми розійшлися за годину до прямого ефіру. Він мене кинув, скотина. Я зараз це з гумором розповідаю. Але я тоді була синя від сліз, мене капала «швидка», бо мені потрібно йти на сцену, а в мене істерика.

Мені потрібен мужик з яйцями, як мій Сєрий, щоб був сильніший за мене, міг рявкнути. На мою силу треба ще одну силу. Я страшна баба, як самка богомола, знаєш, після сексу бошку відкусує?(Сміється).

Сьогодні в Вікіпедії вичитав, що ти співпрацювала з володарями «Греммі». Розкажи про це.

Так, Боббі Кемпбелл та Дрю Капнер. Ще за часів Еріки вони робили аранжування пісні «Небо пополам». До речі, аранжування симпатичне! Це було дорого, але було адекватно дорого. 

Знаю, що у тебе готуються два треки зараз… 

А ти вже все пробив, так? 

Ну ми ж в одній будівлі музику робимо. 

Робимо одночасно два сингли: ліричний та качовий. Як завжди в стилі r’n’b з елементами хопчика.Ми взагалі любимо мішати стилі,експериментувати та пробувати щось нове.Вважаю, що артист повинен дивувати у всьому- інакше який сенс?

А ще Вікіпедія пише, що Стіві Уандер оцінив твій талант. 

Я не можу це назвати повноцінним знайомством, бо він міг мене тільки чути. Він фантастичний, що тут говорити! Я коли його побачила – в мене взагалі дар мови пропав.

Де це сталося?

В Штатах. Під час зйомоу телевізійного проекту «Американський шанс». Я взагалі туди потрапила випадково – пішла на кастинг і якимось хрєном мене, 18-річну тьолку із ніоткуда, взяли. 

Це було за півтора-два роки до «Фабрики». Ми поїхали в LA. Дівчат поетапно відсіювали. Обирали гурт. Проект потім заглох, все як завжди. Зі мною в гурт потрапили ще Янка Соломко та  Надька Дорофєєва. В нас був конкурс, в якому Стіві давав майстер-клас. Я там якогось соулу дала і йому сподобалося. Це неможливо передати словами. Та навіть бути з ним в одному приміщенні – вже доторкнутися до історії.

Ще було знайомство особисте з Брайаном Макнайтом. Це соуловий король, от там ми виконували його пісні, для нього то був конкурс, він акомпанував нам, а ми співали. Я вийшла, показала яйця, і він сказав: «Вона — співачка». Я тоді зрозуміла: якщо чорний чувак, володар усіх нагород і премій, таке говорить – напевно, в тому щось є. Пишаюсь тим, чесно.

Я таких історій тут тобі можу нарозказувати. Я ж тусувалася с менеджером Снупа. Снуп мав приїхати — не доїхав. І там була одна з його менеджерів, я з ними тусила, вони навіть «втіхаря» вночі везли мене до якогось продюсера, показати, що я вмію співати.Я теж завалила пару пісень і всі там в шоці були.Їм важко було повірити,що біла діваха з невідомої взагалі на той час для них країни,тупо валить по чорному їхню музику.Я потрапила в свою стихію,розумієш?Можливо, якби я була хитріша – могла б там лишитися, але кому я там була потрібна одна як липка?

Ти розповідаєш, як 18-річна баба з Червонограду їде до LA. А в 22 роки ця баба вже голою знімається для «Плейбою». Що ти тоді відчувала та чи знялася б зараз?

Так, зараз знялася б. Я вважаю, це кльово, мені це подобається. Тоді – так, для мене це було в новинку, але ці зйомки були й моїм рішенням також, мене ніхто не примушував. Це теж мистецтво свого роду. Це не було вульгарно, я там не показала те, що не треба було показувати. Мені здається, що r’n’b з цим якось зв’язано: тверк, танці, жопки, сісі. Мене дратують люди, які кажуть: «О, скотилася…». Ееей,2018 рік за вікном!Та і взагалі споконвіків у світі є кілька стовпів, на яких все тримається: одна з них — секс. Секс – це історія, яка буде рухати процес. Я молода дівчина, качаю прес, може, я хочу якісь кльові фотки, розумієш? І мені не соромно їх показати людям. Потім, коли буду бабулею, буду прикалувати внуків. А ще хочу татуху собі зробити, полу-рукавчик. Коротше, для мене – це прикольно. Так що чекайте свіжачка скоро… А чого ні? Ти ж захочеш подивитись?

Так.

Ось і все! Я теж буду задоволена! «Ти ж розумієш, на твої фотки потім друняє хтось там…»,- мені постійно кажуть.Та нехай! Якщо я комусь приношу таким чином емоційну розрядку – будь ласка. Мене це ніяк не задіває, я абсолютно від цього вільна. В мене є коханий мужчина, я абсолютно вірна та любляча жінка – все, це основне. 

Текст: Андрій Freel Шалімов

Фото: Максим Фесенко, Кирил Колодій

Опубликовано 7 июня, 11:17