8 фактів про Псючого Сина, фронтмена групи Kalush

Псючий Син — учасник гурту Kalush, який учора показав дебютний кліп і за добу набрав 80 тисяч переглядів.

Нехай для широкої публіки Псючий — обличчя нове, читачам rap.ua та відвідувачам наших шоукейсів він вже давно знайомий.

Тож ми вирішили зібрати в одному місці усе, що про артиста треба знати — його старе музло, інфу про перші кроки в репі та відео з батлів.



Перший трек Псючий Син записав 10 років тому

А ви кажете “фрешмен”! 

Олегу тоді було 14, але після перших спроб він не став регулярно закидати слухачів новинками. 

“Не займався цим плідно. Бували такі роки, коли міг за рік усього один трек написать. А було, що й жодного. Спершу на районі просто слухали реп, і якось з кентами подумали, що теж так можем. Слухаю, що ми тоді робили, і стає соромно, але нам здавалось, що ми суперзірки. Ті пісні люди не почує, якщо їх ніхто з наших, сподіваюсь, не зіллє”.



Виступав на батлах

Ще й робив це під біт “Shook Ones”, як Eminem у “Восьмій милі”. Таймкод на відео — “07:00”. Впізнати у цьому пацані в капюшоні того ж артиста, якого ми бачили в кліпі Kalush, непросто, правда? 



Не повірите: він справді родом з Калуша

Це містечко з 70-тисячним населенням, що неподалік від Івано-Франківська. Воно породила ще немало цікавих реп-персонажів (обов’язково зацініть Tru Myself).

Феномен цього місця Псючий Син пояснює з притаманним його текстам сарказмом: “В Калуші є хімічний завод, і через нього, напевно, кожен другий, хто тут пробує робити реп, талановитий. Я не знаю жодного калуського репера, який би спробував, і в нього виходило калічно”.



Не розумієте його текстів? Так і має бути

Тексти Псючого Сина — то карнавал сленгу, неврівноваженого мамбл-флоу та унікального голосу, яким можна хоч тексти про кав’ярні на The Village читати, — і звучатиме моторошно.

А ще це навмисна фішка гурту Kalush. В прес-релізі до кліпу говорилося, що таким і був задум — зробити реп, який би розуміли тільки в одному місті на планеті (але це не точно).



Псюк встиг змінити кілька професій

Цитата з того ж прес-релізу: “Хлопець навчався в місцевому коледжі, працював торговим агентом, трудився на кондитерській фабриці, був будівельником. Нарешті, займався виготовленням бетонних кілець”.

Сам він розповідав, що барижив пальоними браслетами “Пандора”. А ще тим, про що не розповідають в інтерв’ю (але натякають).



Його реп-наставника звати Nashiem Worryk

Це один з центральних персонажів для реп-міфології Калуша (детальніше про нього — тут), з подачі якого рік тому ми і почули про Олега Псюка.

Саме Worryk написав ледь не всі інструментали до дебютного мікстейпу Псючого Сина “Торба”.



Минулого року в Псючого Сина вийшов дебютний реліз

“Торба” зразу б’є в чєлягу. Міксом сонячних джи-фанкових мотивів та бітів, на які б з легко могли залетіти техасці UGK. Та постаттю героя, в якій поєднуються риси Холдена Колфілда та Марка Рентона, що розглядає тлін через попалені дірочки бульбулятора.

Якщо цінуєте андеграунд, який ніколи на гратиме на ТБ, слухати обов’язково.

“Мої треки можна слухати і мотати на вус, щоб не потрапити в якісь погані обставини. Якщо уважно послухати четвертий трек на “Торбі”, то можна навчитися не попадати в погані обставини”.



Він вже давно знайомий з Alyona Alyona

Вихід лід-синглу “Не маринуй” супроводжувався широкою підтримкою Alyona Alyona та її саундпродюсера Івана Клименко. Ймовірно, саме Kalush — перші резиденти лейблу, про який авторка “Рибок” нещадовно говорила.

Виявляється, вони давно знайомі. Альону Псючий Син знав ще тоді, коли вона робила музику під старим нікнеймом.

“Я слухав і катірував Альону ще коли вона звалась Al.kaida. Так, вона вз’їбала укрреп. Всі її задатки були помітні ще тоді. Зараз це просто класно подано і зведено як треба, — казав калуський репер в минулорічному інтерв’ю. — Зараз є така штука, що ті люди, яким вона раніше не подобалась, бачать, що в неї на кліпі вже півляма переглядів, і також починають підлаштовуються настрої загалу. Раніше казали: “Це фуфєл”, зараз кажуть: “Це круто”. Бо більшість — стадо. Тоді вони не розуміли, що це музика, а зараз побачили: “Оп, півляма. Значить, люди дивляться. Значить, це вже добре, і мені це може подобатись також”. Я таких людей недолюблюю. Є й ті, кому раніше вона подобалась, а зараз — ні. Не дуже цього розумію, але кожен має право на думку. Мене й зараз пре”.






Текст: Андрій Недашківський