Візуальний світ Otoy

Повертаємо рубрику, в якій артисти діляться віжуалами, які їх надихають, і дозволяють дізнатися про себе те, що не озвучено в жодному інтерв’ю.

Сьогодні про свій візуальний світ розповідає Otoy.



Бела Тарр



Нуарність персонажу, монотононність та певна мінімалістичність картинки в ОТОЙ відгукується натхненням Бели Тарр — класика венгерського кіно. Фільм до перегляду — Туринський Кінь.



Гаспар Ное



Надмірна увага то деталей, певна нездорова емоційність та дивність дає мені можливсіть бути таким, яким Я є насправді. Ідеальним місцем, де Я знаходжу схожий потік є роботи Гаспара Ное. Рекомендація тим хто не бачив — Екстаз.



Френк Оушн



Мені подобається сміливість Френка Оушна. Його певна відрізаність від загальної сцени, можливість поглиблюватися в сміливі образи де втрачається межа між street culture та high fashion і зовсім відсутнє збочене пластиково-гангстерське позиціонування, яке так часто диктує сучасність.



JMSN



Обережна тактильність та незбочена еротичність у роботах та музиці одного з улюблених музичних авторів — JMSN. Хочу відчувати музику як Він, хочу щоб мене відчували так само.



Уес Андерсон



Плоскість кадру, певна мультяшність та частково комічні образи у творах Уеса Андерсона (Гранд Готель Будапешт) є основною ниткою на абстрактні фотоматеріали якими Я інколи супроводжую своє буття. Люблю бачити все трішки нереальним.



Загалом, натхнення візуальне то є збірний досвід життя. Де б не були мої моменти натхнення — Я тут, в Україні, творю та є собою замість остраху і намагання бути кимось. Бути трошки дивакуватим або взагалі здорово приймати свої ненормальності то і є нова нормаль — справжньості. В тому і мій світ: візуальний, аудіальний, тактильний та духовний.



Дивіться також: Візуальний світ Zbaraski