Візуальний світ: Otoy

Повертаємо рубрику, в якій артисти діляться віжуалами, які їх надихають, і дозволяють дізнатися про себе те, що не озвучено в жодному інтерв’ю.

Сьогодні про свій візуальний світ розповідає Otoy

Бела Тарр

Нуарність персонажу, монотононність та певна мінімалістичність картинки в ОТОЙ відгукується натхненням Бели Тарр – класика венгерського кіно. Фільм до перегляду – Туринський Кінь.

Гаспар Ное

Надмірна увага то деталей, певна нездорова емоційність та дивність дає мені можливсіть бути таким, яким Я є насправді. Ідеальним місцем, де Я знаходжу схожий потік є роботи Гаспара Ное. Рекомендація тим хто не бачив – Екстаз.

Френк Оушн

Мені подобається сміливість Френка Оушна. Його певна відрізаність від загальної сцени, можливість поглиблюватися в сміливі образи де втрачається межа між street culture та high fashion і зовсім відсутнє збочене пластиково-гангстерське позиціонування, яке так часто диктує сучасність.

JMSN

Обережна тактильність та незбочена еротичність у роботах та музиці одного з улюблених музичних авторів – JMSN. Хочу відчувати музику як Він, хочу щоб мене відчували так само.

Уес Андерсон

Плоскість кадру, певна мультяшність та частково комічні образи у творах Уеса Андерсона (Гранд Готель Будапешт) є основною ниткою на абстрактні фотоматеріали якими Я інколи супроводжую своє буття. Люблю бачити все трішки нереальним.

Загалом, натхнення візуальне то є збірний досвід життя. Де б не були мої моменти натхнення – Я тут, в Україні, творю та є собою замість остраху і намагання бути кимось. Бути трошки дивакуватим або взагалі здорово приймати свої ненормальності то і є нова нормаль – справжньості. В тому і мій світ: візуальний, аудіальний, тактильний та духовний.