Tery: «Іноді я буваю дуже наївним. Можливо, це погано»

Tery з‘явився на українській сцені півтора роки тому. За цей час він встиг випустити два сольних альбоми, потрапити до лонглисту нацвідбору на Євробачення, стати номінантом премії MEGOGO MUSIC AWARDS і виступити разом із Надею Дорофєєвою у Нью-Йорку.

Він створює сучасний аренбі саунд та експериментує з жанрами інді-поп, хіп-хоп і поп.

— В інстаграмі ти викладав фото з Таймс Скверу. Ти переїхав до Америки?

Так, це свіжа світлина. Якраз перед новим роком я зі своєю мамою прилетів до Штатів і зараз тут разом із сімʼєю. Поки що життя завело мене сюди і  я в Сполучених Штатах. 

— Ти родом з невеликого містечка Ланівці на Тернопільщині. Що для тебе означає рідне місто? Чи плануєш повертатися до України та до Ланівців зокрема?

Так, я з Лановець і для мене це щось особливе. Не можу сказати, що мені безпосередньо саме місто подобається. Це навіть містом складно назвати – супер маленьке містечко. Я сам по собі домашній хлопець і в мене не було періодів, коли я сильно гуляв з друзями чи ще щось. Стиль життя в Ланівцях був для мене дуже близький та залишається таким і сьогодні, відверто кажучи. І, якщо чесно, я би дуже хотів повернутися в Ланівці. Я дуже сильно скучив за домом, за рідними стінами. Так, дім – це там, де близькі люди, але за Ланівцями я чомусь скучив по-особливому. 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от T E R Y 🌝 (@terygud)

— Відомо, що ти з доволі релігійної родини. Розкажи про це. Як релігія вплинула на тебе і твою музику?

Так, я з віруючої сімʼї, пʼятидесятник, християнин віри євангельської вже в пʼятому поколінні. Це дуже важлива частина мого життя. Мій дідусь був просвітером і пастором та значною мірою вплинув на мене. Я сильно його любив, це неймовірно важлива постать в моєму житті. Зараз його вже нема. Віра дуже сильно впливала та впливає на мене і досі. Я багато співав у церковному хорі, там проявлялася моя любов до музики. Також мій дідусь часто створював церковні групи, з якими їздив по інших церквах і одного разу я теж мав честь взяти участь в цьому.

— В твоїх піснях немає нецензурної лексики. Це теж вплив релігії на тебе?

Не можу сказати, наскільки це вплив саме релігії. Це мабуть більше виховання. Немає такого, щоб я себе якось стримував або примушував уникати такої лексики через віру. Мені просто цього не хочеться. Це для мене не дуже приємно. Такий я (посміхається). 

— За рік ти став одним із найпомітніших артистів лейблу Black Beats. Розкажи, як ти потрапив до них та в чому полягає ваша співпраця? 

Співпраця з Black Beats почалася дуже спонтанно. Я просто знімав кавери в Tik Tok. Це була осінь 21-го року. Там мене помітила Надя (smm-менеджер лейблу), а згодом зі мною звʼязався Влад Лібенсон. Вже в інстаграмі ми домовилися про зустріч, я вирушив у Київ. Я познайомився з Владом і показав йому демки, що я робив кривими руками, які сильно не випрямилися (сміється). Через два місяці ми підписали контракт з Владом та лейблом Black Beats. Так все й почалося. Black Beats – це моя команда і водночас мої друзі. Вони займаються рекламою, менеджментом і всім, що я мав би робити сам, але це робить мій лейбл. Дуже їх люблю. 

— Якщо не помиляюсь, тобі було десь 17 років, коли ти вже підписав контракт із лейблом. Було страшно? Чи вагався ти? Чи сумнівався у виборі на початку?

Мені на момент підписання було 16 років. Я дуже пишався, що в такому віці я починаю бути артистом чи хоча б якісь натяки на це давати. Це було для мене щось нове, цікаве. Для моїх батьків це було стресово, вони дуже боялися через контракт на 5 років. Для них це виглядало лячно. А я був впевнений, що все буде класно. В принципі, так і виходить. Я абсолютно не сумнівався у виборі. Іноді я буваю дуже наївним. Можливо, це погано… Я відчув, що це ті люди, з якими можна почати працювати. Так і вийшло.

— Чи варто молодим артистам лякатися лейблів? Що можеш порадити музикантам для успішної комунікації з лейблами?

Я не працював без лейблів. Чи хотів би я зараз працювати без лейбла? Якщо чесно, ні. Я не знаю, як інші лейбли працюють, я не знаю, як там все відбувається. Але те, яка співпраця і взаємодія відбувається в мене – це прекрасно.

Потрібно дуже добре вивчати контракт, всі його умови, щоб потім не було скандалів, як у багатьох артистів, що мабуть школу не закінчили чи читати не вміють. Завжди треба бути обережним, не треба бути в рожевих окулярах, бо іноді може не повезти.

Чи радив би я артистам працювати з лейблами? В залежності від того, який лейбл і які умови, але загалом – так.

— Як гадаєш, чи зміг би ти досягнути нинішнього успіху без допомоги лейблу? Якщо ні, то чому?

Якби не Black Beats, то я сто відсотків не мав би всього того, що я маю зараз. Я дуже їм вдячний, тому що це нереальна праця. Діджитал маркетинг, менеджмент і так далі. Я б не міг все це робити сам. Я не вмію. Шукати на старті своїх людей і складати команду, як на мене, не найкращий вибір. Якби не Black Beats, мене б тут не було. Це факт. 

— Підписантами Black Beats також є нестор, blessbaby, The Curly, SAGE та vioria. Які в тебе відносини з ними? Ви товаришуєте? Маєш плани на спільні проєкти з кимось з артистів?

Так, ми всі товаришуємо. Здається, в мене з усіма хороші відносини. Для мене взагалі Black Beats як Marvel і кожен артист, як окремий герой, по-своєму унікальний. Чогось в мене в голові так складено. Всіх дуже сильно люблю. Щодо спільних проєктів зараз нічого конкретного не планую, але я хотів би. З ким – поки що не скажу. 

— Участь у національному відборі до Євробачення – що це для тебе? 

Це цікавий досвід, емоції. Мене дуже трусило навіть від думки, що я подаю заявку. Я чомусь розумів, що в лонглист я потраплю. Так і сталося. Але чогось прям глобального це мені не принесло. 

— Чи згоден ти з результатами фіналу нацвідбору? Гурт TVORCHI був гідний представляти Україну на міжнародній арені?

Так, мені дуже подобається гурт TVORCHI, вони класні. До того ж земляки, тернополяни. 

— Два альбоми за півроку – непоганий результат для артиста, що випустив першу пісню лише на початку минулого року. Звідки береш натхнення? Що допомагає залишатися продуктивним?

Чесно кажучи, я дуже імпульсивний в творчості. Інколи можу місяцями нічого не робити, а інколи можу за тиждень написати половину альбому. У важкі моменти дуже мотивував і допомагав Влад Лібенсон, за що йому сильно дякую. Я така людина, яку треба іноді підбадьорити, сказати, що “все класно, чувак, працюй”. І Влад це робив і робить. Мене надихають люди, слухачі, своє життя, емоції, переживання. Поки що нестачі натхнення не було. 

— Чи існує так звана «формула хіту»? Якщо так, то яка вона в тебе? 

Не знаю, мабуть зараз є якась загальна «формула хіту» на українській сцені. І це пісня, яку я б ні за що не написав. Це не близьке мені. Я краще робитиму щось своє, матиму менші цифри, ніж стану випускати так звані «хіти». Саме для мене формули хіту поки що не існує. Я до цього ще не дійшов. Тобто я не знаю заздалегідь, яка пісня в мене стане хітовою. Наприклад, ми з Владом не знали, що пісня «Не можу так» настільки сильно сподобається людям. Її мабуть можна назвати хітом. 

— Ти активно ведеш Тік Ток. Зараз в тебе майже 28 тисяч підписників та понад 1 мільйон лайків. Чи можливо сучасному артисту набрати аудиторію НЕ за допомогою Тік Току? Чи сьогодні це маст хев для музиканта?

Тік Ток класна та вигідна штука. Чи можливо розвинутися без Тік Току? Не має нічого неможливого, але все ж таки це маст хев для музикантів. Важко розкрутитися в Тік Тоці. Тут і везіння грає роль, і алгоритми. В мене не часто зараз виходить піарити свої пісні в Тік Тоці, але це класна штука, бо вона дарує нам багато нових артистів.

— В інтро альбому є фрагмент, де можна почути твій голос, коли ти був ще маленьким і знімав свій блог на YouTube. Бажання повернутися до відеоблогінгу більше немає?

Якщо чесно, я б увійшов у цю нішу та спробував би себе в блогінгу або як стрімер. Це цікаво. Можливо я колись до цього дійду. Але поки що не має прям такого бажання завтра піти і зняти відео. 

— На релізі є фіти з реперами (Krechet та elarm). Чи слідкуєш ти за українським репом? Хто з вітчизняних реперів тобі подобається? А що стосовно світової реп-сцени? Є улюбленці?

Я не дуже слідкую за українським репом. Не знаю, кого я міг би виділити. 

Зі світової сцени подобаються Don Toliver, Travis Scott, Baby Keem, Drake, Kanye West. До речі, Baby Keem мені саме Влад показав. Він дуже любить Кендріка Ламара і Бейбі Кіма. 

— Іноді в коментарях люди чомусь пишуть, що в Україні немає гідної музики. Яких виконавців ти можеш порадити таким людям?

В Україні зараз є класна музика і з кожним тижнем зʼявляється все більше артистів. Мені подобається Nikow. Він нещодавно випустив сингли «філофобія» та «розмова з містом». Це мені чимось близьке за вайбом. The Curly випустив класний ЕР «Сумнівна терапія». Це дуже самобутньо. нестора люблю – цікава і класна музика. Також можу порадити себе, бо я стараюсь робити таку музику, яку слухав би я та донести її людям. Слухайте мене (посміхається). 

— Що тобі не подобається в сучасній українській музиці? А що подобається?

В принципі, все дуже круто в українській музиці. В нас є швидкий розвиток. Це мені подобається. Думаю, що за півроку-рік ми будемо вже на новому рівні. Якість поки що слабенька в багатьох, але вона росте і все з часом прийде. Є «шароварщина» – це мінус. І ладно, що вона є, але прикро, що вона в чартах, в тіктоці, в ютубі. Що поробиш, буду писати більше музики, щоб витісняти це. 

— Якщо б не музика, то що? Чим ти займаєшся окрім музики?

Відверто, не знаю, що якщо б не музика. Я думаю, що я б продовжував навчатися у Київському Політехнічному Інституті на факультеті комп’ютерних наук. Я провчився один семестр, але забрав документи і переїхав до США. Паралельно я нічим не займаюсь зараз і стараюсь віддаватись музиці по максимуму. Бачу себе саме в цьому. 

— Яким ти бачиш себе через 5 років? Світовою зіркою? Чи відомим але нішевим артистом? 

Хотілося б бути світовою зіркою. Важко сказати, що я прям бачу себе світовою зіркою. Я сильно в майбутнє не дивлюсь, бо якщо не зачаровуватись, то не будеш і розчаровуватись. Але я хочу розвитику, все більше і більше рости. Куди мене занесе і чи дійду я до рівня світової зірки – не знаю. Почуваюсь головним героєм якогось серіалу чи фільму. Сподіваюсь, що мотиваційного і класного. 

— На що чекати від тебе найближчим часом? Чи почуємо ми третій альбом Tery протягом року? Чи варто розраховувати на несподівані експерименти?

Думаю, що буде багато музики. Зараз стараюсь багато писати. На несподівані експерименти розраховувати варто, це класно, я можу собі дозволити трішки поекспериментувати.