Репери війни: як артисти рефлексують конфлікти у своїх державах

Україна залишається найгарячішою точкою на карті світу, але, на жаль, війною у нашій країні суцільний жах не обмежується. Сьогодні світ увійшов в найбільшу кризу з часів Холодної війни: станом на 2024 рік Женевська академія фіксує 46 збройних конфліктів, що тривають.

Трагічні потрясіння завжди стають поштовхом до протесту і незгоди у молоді, яка бажає виразити свої емоції та небажання приймати дійсний порядок, в тому числі і репом. Розповідаємо про п’ять хіп-хоп проєктів, що творчістю відрефлексовують конфлікти у своїх державах.

MC Abdul

Певно всі ви бачили хлопця, що читає під інструментал Емінема серед розвалин. Це пʼятнадцятирічний (а на той момент дванадцятирічний) MC Abdul, і те відео він зняв на руїнах свого рідного міста – Ґази.

В своїх текстах він часто зосереджується на становищі співвітчизників та розповідає про жорстокість війни, яку встиг відчути і на собі. Крайній реліз – пісня «The Pen & The Sword» – рефлексія про втрачені мрії дітей та підлітків Ґази: «Він міг би бути вченим, але він дитина Ґази. Ракета влучила в його дім і розтрощила, вона вбила його ба ба (батька)».

Треки юного репера не наповнені політичним посилом: «Мій меседж про мир, не про політичну його складову. Я не розумію, що таке політика. Те, що я намагаюся донести – це бажання, щоб всі діти світу жили в мирі і гармонії. Я хочу бути голосом дітей Палестини,» – ділиться MC Abdul в інтерв’ю для Variety. 

Refugees of Rap

Громадянська війна у Сирії, що триває з 2011 року, стала каталізатором для цілої хвилі реперів, які в своїх текстах так чи інакше піднімають питання війни. Особливо серед них виділяються брати Yaser та Mohamed Jamous – весь їхній реп ґрунтується на ідеях свободи та протесту проти режиму Башара аль-Асада.

Свою локальну славу Refugees of Rap накопичували ще з 2005, спочатку як квартет, потім як дует. І, працюючи вже в парі, стали свідками вбивства снайпером чотирьох молодих хлопців. Рими з критикою влади після цього писались одна за одною: «Ми не обирали чи робити це, ми відчували, що робити мусимо».

Встигнувши таємно записати ще 8 треків, брати почали отримувати погрози, після чого прийняли рішення емігрувати до Франції. Писати музику вони не кинули, дропнувши сингл «Haram» (про жорстокі реалії війни, з якими зіткнулися цивільні), а пізніше й альбом «The Age of Silence», в який увійшли і ті 8 пісень.

«У політичному плані реп-музика може створити зміни та змусити людей думати та пам’ятати, – каже Ясер. – Я вважаю, що музика пише історію, особливо під час війни».

Sharara

У Судані, де у квітні 2023 розгорівся воєнний конфлікт між Збройними силами Судану та воєнізованою організацією «Сили швидкого реагування», також багато хто заговорив про війну своєю лірикою. Антивоєнної музики безліч, проте серед реперів найбільшу популярність отримав Sharara з треком «Tatheer». 

Виконавець відкрито зневажає Сили швидкого реагування та їхнього командувача Хеметі, не приймаючи його лідерства. Підкріплюється все це мілітарі луком та зброєю в кадрі.

«Приходиться терпіти в умовах обмежень, зараз у влади Джанджавід (Сили швидкого реагування). Але вони прийшли з пустелі, їм нами не керувати. Нашій країні пощастило, що наша армія здатна захистити нас від обмежень. Моя перемога близька».

Ness Ve Stilla

Читаючи ще менш як рік тому про місткість маленької сумочки (трек «Tik Katan»), ізраїльський дует випускає бенгер «Charbu Darbu», в якому обіцяє обрушити вогонь на ворогів Ізраїлю.

Ness Ve Stilla без завуальовувань виражають свою агресію. Сама назва синглу з сирійської-арабської перекладається як «мечі та удари», що в єврейському сленгу набуває значення «пролити пекло на опонента» – те, що зі слів Ness та Stilla в приспіві, ЦАГАЛЬ має зробити з ХАМАС.

Спочатку виконавці називають ХАМАС синами Амалека, порівнюючи таким чином угрупування з біблійним ворогом ізраїльтян, якого необхідно знищити. А в кінці поіменний перелік лідерів противника чергується із рядком «Кожен пес отримає в кінці на що заслуговує». 

Відразу після релізу цей трек став найпопулярнішим в Ізраїлі та зайняв перші місця на всіх стрімінгових платформах. 

Khalifa OG

Реп-сцена Іраку зараз переживає період пострефлексій. Тут панує сатира – нове покоління виконавців, народжене після вторгнення та зростаюче серед наслідків війни, з іронією використовує жанр, що походить з країни, відповідальної за теперішнє становище їхньої нації.

Яскравим представником є Hussein Khalifa AKA Khalifa OG. Кліп до його сінглу «Tapsy» набрав у 2022 16 млн переглядів на Ютуб(зараз 18 млн), що зробило його найпопулярнішим репером Іраку. Поєднуючи в мелодії традиційний барабан занбур із західними хіп-хоп мотивами, Каліфа висміює лицемірство іракського керівництва:

«Це демократична країна, і ми маємо свободу висловлюватися, але ти не говори про них, мій брате. Звичайно, це не дозволено».

Khalifa OG вважає, що використання гумору в текстах допомагає іракцям ментально подолати війну: «Як іракці, ми весь час засмучені та пригнічені. Ми не хочемо слухати сумні речі про нашу реальність… Я намагаюся говорити про наші проблеми весело».

Звичайно, є і репери, що віддають перевагу прямій розповіді про війну (Vife – Qusat Iraqi з рядками «Моя доля була в руках американських солдатів, коли на наших вулицях стало небезпечно», «Мертві тіла, як квіткові горщики, у кожному кутку ви знайдете сотні. Червона кров, забарвлені вулиці – і ми стали жертвами»), проте ця чорна іронія відгукується в аудиторії більше. 

Текст: Даяна Закернична