Українські репери почали випускати менше пісень. З чим це пов’язано?

Ми постійно оновлюємо плейлист «Ukrainian rap» і останнього часу зіткнулися з тим, що гучних та цікавих релізів стало менше, ніж було. Багато героїв реп-сцени мовчать, а нових помітних імен майже не з’являється.

Ми порівняли кількість треків, кліпів та альбомів від відомих реперів України за останні п’ять років та дійшли висновку, що цього року середня кількість матеріалу менша відсотків на 30.

В чому причина – вирішили запитати у безпосередніх учасників процесу. Кожного з артистів ми попросили висловити свою думку щодо відсутності нового цікавого реп-матеріалу та поділитись тим, що відбувається з продуктивністю в них самих.

Krechet

«Думаю, українські репери здуваються тому, що ніхто на «репі в чистому вигляді» особливо не заробляє, немає фідбеку. Через це втрачається мотивація щось робити. Доводиться паралельно працювати на якихось роботах та й особисте життя теж існує. Плюс, за матеріалом, який виходить, видно, що вони не знають, що запропонувати слухачеві. Вони роблять реп для себе, де забагато внутрякової кухні, а такий реп не потрібен людям. 

Щодо мене – я кайфую. В мене був насичений релізами рік, я зробив мікро-паузу, видохнув і зараз готую новий пул синглів, кліпів, та альбомів, які можуть задати новий, свіжіший напрямок в українському репі. Або хоча б показати, що реп може бути не обов’язково у такому вигляді, який зараз представлений на сцені».



Юрій Бардаш

«Потому что нет у нас смелых, поэтому и рэпа нет. Смелых – не значит жадных до хайпа, смелых – значит вникающих в суть. Вот в рашке был Бабангида, после него Замай и Слава продолжили резать матку, а что у нас? У нас грусть тоска и продажная».



Otoy


«Стосовно продуктивності. Зараз я займаюся написанням матеріалу і підготовкою до нового такого, видозміненого етапу своєї творчості. Кожного дня це постійні зустрічі, планування, спроби написання різних демок, експерименти зі звучанням, живими інструментам, електронними продюсерами.

Я альбом пишу. Такий, аби він став знаковою часткою української культури. Аби його не порівнювали з “Пушкою” якоюсь умовною чи там або “Хотином” а з “Heavy is The Head” чи “Damn”. Це нагло звісно, але такі вже мої амбіції. Впевнений що маю для цього вдосталь сил і бажань, а ресурси і вміння здобуду з часом. 

Тому ні, я точно не відчуваю що просідаю в матеріалі чи продуктивності. Просто між конвеєрними перегонами з ціллю стати локальним героєм або сісти, нормально і піздато все пропрацювати, і засвітитися надяскраво – я вибираю друге.

А стосовно інших реперів. Ну шо я можу сказати… Питання в тому як ти дивишся на те що робиш. Бачу багато крутих тіпів які б могли розйобувати, але роблять щось максимально очікуване, стильне хіба що по міркам часів 2010го українського телебачення. І дивуються, чому воно не масштабується, не розвивається… Бо відсутнє якесь свіже бачення, смак, стиль. Від того і зневіра, від того і небажання лейблів цікавих на співпрацю. Від того менша мотивація писати щось нове, а особливо КРУТЕ нове. Але певно ж більшість може так само як і я – засісти, аби викарбувати якийсь несамовитий стильний діамант. Тут вже час покаже».



Роман Черенов (Morphom)

«Я все ще продовжую рахувати нас, українців – рагулями. В плані відсутності освіти, грамотності та підходу до музичної справи. Не впевнений, що релізів стало меньше, скоріше з’явився відрив між початківцями та тими, хто навчився заробляти репом.
Моя продуктивність (Рома останні місяці робить новий дроп чи не кожної п’ятниці, – прим. rap.ua) – це сплановина дія. Основна робота була пророблена ще задовго до початку марафону релізів. Музика – це гра в перспективу, тому я нікуди не поспішаю, роблю те що подобається та кайфую від процесу».




Довгий Пес

«Мені здається, що ті, хто робив, ті й роблять далі. Рахую саме стабільних виконавців, а не тимчасово-зальотних. Трохи рідше почали випускати, але то може ще бути наслідком контрактів з дистриб’юційними компаніями, які підганяють дропи під приблизно однакові дати, стимулюють потім все зібрати в альбом і так далі. 

Багато хто міг вибути, через появу конкуренто-сильного продукту від комерційних реп-проєктів Енко. Сподіваюсь, що помиляюсь. 

Плюс менше працюють командами, а від того слабший ефект. Причин може бути багато, але в нас і так не було багато українських реперів. Ніби виходять альбоми, є сингли від все тих же лиць. Особисто я готую треки постійно, десь весною буду готувати альбомчик, а наразі – парочку треків із нього та відео в підтримку гарантую».




Alina Pash


«Писати і випускати реп в Україні – своєрідне хобі. Хтось про це свідомо знає і робить в кайф, маючи прибуток із чого іншого, а хтось – б‘ється мов риба об лід, адже в перманентному вигляді реп тут нікому не потрібен, це помітно по відсутності фідбеку, по числам стрімінгу, пропозиціям від брендів та проєктів і по, звісно ж, реальному заробітку.

Ще хочеться відмітити своєрідну «бульбашку» чи, грубо говорячи, тусовку людей, для яких вони пишуть треки, із дропами внутрішніх історій, які майже ніхто не знає, не цікавиться і навіть гугл теж не в курсі. То для чого вони?

Бракує індивідуальності, різно стильового саунду всередині жанру, бажання зрозуміти свою аудиторію і качати разом із ними так, аби могти творити далі. Щодо підсумків своєї активності – 3-го грудня виходить новий сингл, а 10-го грудня – р’н’б ЕР «Норов» із Пахатамом, який зробив чимало вдалих треків для жанру (Гриби, Дорн), хоча більшість людей, хто цікавиться клубною індустрією, знає його як стильного ді-джея».


XXV кадр


«Я доволі уважно слідкую за українською музичною сценою, особливо за хіп-хопом артистами. Справді, тенденція якась така, що продуктивність у більшості виконавців впала, а в тих, що і так не були продуктивними, ситуація просто не змінилася. Чому так? Мені здається, все залежить від сукупності факторів. 

По-перше, вічна тема з нестачею бюджетів на реалізацію ідей, на долучення необхідних спеціалістів і т.д. Це нікуди не ділося та від цього страждає левова частка музикантів в Україні. По-друге, фрустрація. Індустрія в нашій країні розвивається надповільно, тому деяким артистам просто морально важко вкладати величезні зусилля, власні ресурси, аби потім отримати мізерний фідбек. Хтось просто не витримує та опускає руки. Це теж можна зрозуміти.

Чому я цього року з когорти непродуктивних? Так, по факту, я випустив лише один повністю новий сольний трек. Були фіти з Сашею Табом та Кречетом, але це фіти. В принципі, на мені також частково спрацювала та сукупність факторів, про яку я казав вище, але важливо що, я чітко розумію — все правильно, для мене зараз так краще. Я дещо переосмислив, чомусь навчився та знаю, що зможу реалізувати свої задумки набагато краще, ніж міг би рік-півроку тому. Наступного року будьте напоготові. Кадр повертається, що робити ці двіженія»!


Monstr (PVNCH)


«Я не вважаю, шо зараз є якесь сильне затишшя в українському репі. Є певний спад, але, думаю, це зумовлено тим, що виконавці почали більше приділяти уваги якості релізів. Наскільки мені відомо, багато хто готує зараз «довгострої», збирає бабки і відточує матеріал аби не робити прохідний продукт. Я вважаю це правильно. 

Безперечно, частота релізів в сучасних реаліях має значення,але треба не забувати, що ми живемо в молодій країні, яка не дуже встигає за світовими тенденціями. Але тут виникає питання  «а чи треба гнатися?». 

Ринок тільки формується, в нас більшість ділків індустрії рівняється на вже устатковані, перенасичені ринки в інших країнах ,що не відповідає нашій реальності. Тому може репу і мало,але, як для наших реалій, то могло б бути і гірше. 

Ну і не треба ж забувати, що більшість виконавців мають заробляти на реп на інших роботах, а це забирає велику кількість часу. Реліз для українського репера – це скоріше віддушина,  ніж стабільна діяльність. От і маємо те, що маємо. 

На все свій час. В любому випадку все рухається вгору. Репери набираються досвіду і ресурсів, а це, в свою чергу, колись переросте у більшу кількість якісного матеріалу.

Бажаю всім колегам наснаги. Хай буде реп»!


banner2