Альф: «Мені не потрібен епатаж для самоствердження»

Тарас Альф – довгожитель українського хіп-хопу: ветерани пам’ятають його по участі в DLF, а молоді хіп-хоп голови зразу назвуть вам його найголовніший проект – Аромотерапію. Про «Терапію», а також про саунд, біти та підхід до творчості у нашому великому інтерв’ю з музикантом.

– Видати хіп-хоп на вінілі в 2014 році – це показник. Розкажи, що значить для тебе цей дебютний трек на пластмасі і чи є він певним чек-поінтом в житті і творчості?

– Насправді для мене ця платівка досить знакова: давно мріяв про реліз на вінілі. Вінілові релізи – це своєрідний монумент творчості для хіп-хоп продюсера. Не дочекаюсь отримати від Найса свою «долю» пластів! Як тільки отримаю посилку, обов`язково відзначимо з колегами цю подію.

– Як вийшло, що ти зв’язався з Найсом і він запропонував тобі написати і видати ремікс?

– Найс – величезний фанат та активіст хіп-хоп руху. Має неабияку повагу в колах французького та світового андеграунду.  Людина освічена в музиці, має гарний смак в хіп-хопі. Мені було дуже приємно отримати від нього позитивний відгук про мою спільну роботу з Murasame – «1800 км». Якраз внаслідок цього ми і почали активно спілкуватись в мережі і, як результат, я отримав пропозицію участі в його другому вініловому релізі – «My Contribution part 2».  До чого я поставився зі всією відповідальністю, адже поряд із моїм реміксом на платівці представлені роботи кількох найкрутіших французьких продюсерів та діджеїв нашого часу.  Ще рік тому я затерав релізи спродюсовані Kyo Itachi і вже сьогодні ми качаємо разом на одній платівці. Це, як мінімум, круто!

– Не дивлячись, на твій стаж і скіллзи – про тебе сміливо можна сказати, що ти представник українського андеграунду. Це свідомий вибір чи такий хіп-хоп в Україні зараз не потрібен масам?

– Так, я представник української андеграунд-сцени, як і більшість митців, які творять поза рамками закічованого шоубізу та збочених трендів. І це мій свідомий вибір. Це моя життєва позиція. Я роблю те, до чого лежить душа й не шукаю публічного визнання чи ажіотажу навколо моєї музики. Мені не потрібен епатаж для самоствердження!

Я просто роблю свою справу: намагаюсь рости й  розвиватись, вдосконалюю своє звучання. Максимально використовую інформаційний простір навколо. Останнім часом багато працюю з професійними музикантами, які здебільшого взагалі не мають жодного стосунку до хіп-хопу. Власне одним із них є Ярий Кльоц, який потужно допоміг мені у створенні реміксу на трек «Peep the mouvment». Паралельно ми працюємо над його акустичним проектом.

Я не зациклююсь на чомусь одному. Шукаю нові перспективи в класичному звучанні, як це робить більшість сучасних продюсерів напрямку «Золотої ери». А те що потрібне масам, зазвичай плинне, як і будь яка мода. Просто не хочу марнувати своє життя на гонитву за сумнівними трендами: не маю на це а ні часу, а ні бажання. В моєму плейлисті понад 20 хіп-хоп релізів періоду 2012 – 2014 років.  Це все нова музика. Свіжий погляд на класичні підходи кінця 90-х. В світі з`являється потужна хвиля нових цікавих хіп-хоп артистів. «Все повертається на круги своя» – чому особисто я дуже радію!

– Говоримо Аромотерапія – розуміємо Альф: що з вашим об’єднанням, як воно розвивається і чи змінився курс його руху?

– За останній рік ми встигли чимало: активно підтримували «Революцію Гідності», знайомились з митцями різних творчих напрямків, шукали шляхи представлення українського хіп-хопу за кордоном,  навіть отримали церковну нагороду.

Все це не завадило систематичній студійній роботі в колі однодумців та відданих справі колег по цеху. На часі одразу кілька проектів в робочому процесі. Кілька із них – міжнародні. Задіяні всі наші сили і на місцях, і за кордоном.  Намагаємось піднімати все більше і більше українських прапорів на світовій хіп-хоп карті. Робота не припиняється: «Аромотерапія діє в режимі запис»!

– Ти один з перших, хто почав робити в цій країні саунд на MPC і з часом з одного, більш вінтажного, апарату перейшов на новішу модель: це певна еволюція звуку (захотілось чистішого, прозорішого) чи все діло в функціоналі?

– Починав я на MPC 2000. Крута штука зі своєрідним «присмаком» в звучанні. Музична складова альбому «В режимі запис» повністю виконана на MPC 2000. Люблю цей саунд.Перейшов на 2500-у в кінці 2010-го. Причина, швидше за все, в функціональних можливостях прибору. Хоча, кожна з них по-своєму унікальна і має свій саунд.В ідеалі – володіти кількома різними моделями й використовувати їхні комбінації. Сьогодні це дозволяє робити MPC Renaissance. При нагоді обов`язково придбаю собі цю крихітку!

– Українські електронні продюсери ганяються за аналоговими апаратами (достатньо показово, що класичний E-Mu Sp 1200 з’явився саме в хаусового se62, а не у когось з хіп-хоп цеху), а ось хіп-хоп продюсери трішки відстають, часто задовольняючись тільки софтом. Яке твоє ставлення до «заліза» і яка його роль в твоєму творчому процесі?

– Я люблю якісний звук. Для мене не важливо яким шляхом здобуте оригінальне звучання твору. Особисто використовую багато RTAS-плагінів. Сучасні технології не стоять на місці і на даний момент є потужні якісні плагіни, робота яких максимально повторює роботу «залізячних» прототипів – від легендарних лампових компресорів до аналогових студійних консолей. За відсутності останніх юзаю софт! Тим більше, практично все необхідне вже «зламане» й безкоштовне!

Разом із тим я маю кілька аналогових девайсів в своїй студії. Мрію кілька придбати. Здебільшого весь мій студійний сетап працює під час накопичення аудіо матеріалу. Постобробку роблю в софті. Сиджу на Pro Tools 10 HD. Маю інтерфейс від Avid.

– Не можна оминути питання орієнтирів в хіп-хопі: чий звук для тебе канонічний і чи є такі бітмейкери, на кого ще досі хочеться рівнятись (можливо не тільки в музиці, але в житті?).

– Я люблю boom bap: це той кач на якому я виріс і який слухаю зараз. Свого часу на мене потужно вплинув Marco Polo. Дуже подобається звук, який робить Lewis Parker.

Звичайно, Preemo та Pete Rock. Не можу виділити когось конкретно. Із нової хвилі дуже подобаються: Mr.Green, 5`th Element, Phoniks, BBZ, Jesse James, Dj Brans. З`явилось багато перспективних європейських продюсерів, які плотно співпрацюють з американськими МС.

На даному етапі я дуже близько підійшов до того звучання, до якого прагнув протягом останніх років роботи. Звичайно є елементи та прийоми, які є свого роду канонічними для цього жанру. Їх використовують усі бітмейкери в стилі boom bap. Загалом звук – це безкінечний простір для експериментів та пошуків нових комбінацій. Намагаюсь принести, щось своє в хіп-хоп. Я не люблю копіювати. На ранніх етапах всі через це проходять і намагаються повторювати манеру біта того чи іншого продюсера. Я – не виняток. Згодом це минає. Принаймні в мене минуло давно.

– Кожного дня багато молодих пацанів скачують «Фрукти» і мріють про кар’єру бітмейкера. Щоб ти їм порадив, як старший товариш, і від яких помилок застеріг би?

– Навчайтесь музичній науці. Грайте на інструментах та слухайте якомога більше якісної музики різних жанрів. Навчіться аналізувати музичні твори – це розширить ваше бачення музики та допоможе розуміти структуру пісні. В інтернеті є маса навчального відео. Насправді, в сучасному інформаційному просторі не складно займатись самоосвітою. Згодом ці знання вам віддячать якісним саундом.

– І в самому кінці про кулінарію: який рецепт жирного біта від Альфа?

– Рецепт простий: гарний настрій + хороша порція зеленого чаю !) Усім бажаю миру та добра!