«Поки ви пишете два сингли на рік, я закінчую третій альбом»: велике інтерв’ю з Libenson

Libenson – найактивніший саундпродюсер цьогоріч, котрий створює інфоприводи не скандалами, а купою якісної музики.

Ми поспілкувалися з артистом після релізу його дебютного продюсерського альбому «Місто Q», щоб дізнатися, які виклики були під час запису, чого не вистачає нашим реперам, щоб нарешті «стрільнути» та плани на майбутнє.

Тільки вийшов твій дебютник. Як тобі фідбек від аудиторії?

Мені фідбек дуже сподобався. Ніби сприйняли дуже тепло і альбом реально зайшов багатьом. І, до речі, по стрімах теж непогано, як для продюсерського альбому. Зараз 39 місце в Apple Music, максимальне було 15, щось таке. Але російському репу ми все ще програємо, на жаль.

Я цим займаюсь дуже довго. Я не ставлю собі наразі якісь планки, тому що вже 350 разів вигорівший-перегорівший, з’явившийся знов, повернувшийся до роботи.

Для мене було принципово важливим в українському чарті епла обігнати альбом Aarne, це з Британії чувак, але він постійно працює з росіянами у москві. Мені дуже цього хотілося, хоча б в альбомних чартах Apple Music. Він був на першому місці, але не вийшло. В цілому я дуже задоволений підтримкою, яку цей альбом отримав. Ще робив в сторіс опитування, і всі мають різні треки в своїх топах, це для мене самий кайф, що немає 1-2 фаворитів і далі альбом не потрібен.

Я дуже хотів, щоб це працювало як альбом, бо я альбомний гік і люблю альбомну культуру.

Розкажи про процес запису альбому. Скільки пішло часу на запис?

Рік-півтора приблизно пішло на збір кожного артиста, запис, написання і так далі. Я також зводжу деякі пісні, на цьому альбомі теж. Плюс я люблю залучати до своїх робіт музикантів, на альбомі є Один День Потому, тут є його гітара. Також є бітмейкер, в якого я вірю, він робить щось унікальне – це Reborn Валік.

З ним доволі цікава історія: чувак був підписаний на мене ще з 2019 року, він ходив з моїм молодшим братом рідним на курси в Києві. Він почав в мій тг канал закидувати біти і в один момент закидує на семплі Ірини Федишин «ТВОЇ ДОЛОНЬКИ». Там мав бути оригінальний семпл. Перша частина – це його біт, я його вже компонував, збирав артистів, керував процесом запису і міксінгу, а з написання займався саме аранжем. Оцей дріл-парт, коли вступає Дофамін, це вже я додавав. Таким чином ми його підтягнули на «ДОЛОНЬКИ». 

За яким принципом ти обирав гостей альбому?

Процес відбувався доволі хаотично, в міру знайомства і конекту. Ми сідали на студії з різними артистами і просто щось писали. Щось увійшло в мій альбом, щось – в альбоми цих артистів. Коли я прийшов з готовим концептом і почав збирати на перших стадіях хто в яких домах, почав просити дуже всіх, щоб вони писали свої тексти і розкривали свою тематику у «Місті Q”. Не у всіх це вийшло (сміється)

Мені здається краще за всіх з розкриттям теми впорався OTOY. Також сподобалось як Tery розкрив тему у «Заново”. Це по факту така інтерлюдія, але я не хотів підписувати «інтерлюдія”, бо коли ти так в Україні підписуєш, то його ніхто не слухає.

Непогано впорався нестор, багато хто його відмічав. В цілому я задоволений всіма артистами і вдячний, що вони приєднались і ми зафіналили це до кінця. В деяких моментах цей альбом не був для мене завершеним, але я вже не хотів відкладати це на півроку-рік, бо не міг вже його слухати і сприймати. Це важко коли ти один всім керуєш. І я радий, що мій дебютний альбом звучить саме так.

Чи були ще гості на альбомі, котрі не потрапили до фінального треклиста?

Були. І через різні причини вони не потрапили. По-перше, я хотів його вже випустити, по-друге, я не хотів розтягувати альбом, мені здається 15 треків зараз предостатньо.

Є одна демка, яка шкода що не потрапила, бо я дуже любив цей трек, але він не вийде ніколи. Це мав бути інтерлюд з Echteliebe, але на жаль по певних відображеннях його внутрішнього світу вона не увійшла, бо в останній момент він захотів її перероблювати і я зрозумів що це буде не той трек і вайб, який мені був потрібен, тому я відмовився від ідеї, а він відмовився, щоб я її взагалі випускав.

Чи не здалось тобі, що альбому не вистачило різноманітності саме в артистах? Більшість з них – представники нової хвилі українського хіп-хопу. Чи погоджуєшся з тим, що хтось з досвідчених представників жанру звучав би цікавіше? Наприклад, Гоня, НКНКТ або Довгий Пес?

У нас була ідея з Гонею, але ми тупо не встигли її реалізувати, бо наскільки я знаю в нього є сім’я повноцінна, син, багато справ, готує альбом. Є прикольна ідея біта, сподіваюсь колись ми з ним це реалізуємо.

З приводу інших людей, навіть не думав про це, ми в інших світах трішки живемо. Я в більшості топлю за щось нове. Я знаходжусь по середині як я вважаю, балансую між старим і новим, бо не можу сказати що мій звук це щось супернове. 

Чи ставив ти собі за мету надати перевагу звучанню над змістом? На мій погляд, з точки зору саунду альбом можна назвати еталонним, а ось текстова складова значно поступається продакшну. Чи погоджуєшся з цим? Якщо так, то як гадаєш, чому так відбулося?

Я з цим погоджуюсь, це правда, але я не ставив собі це за мету. Я знаю як працювати зі звуком, як записувати, що і з ким зводити. Знаю, які правки треба взяти у звукоінженерів, знаю, що мені треба від якогось музиканта, будь то Один День Потому чи Reborn, коли я залучаю їх до проєкту. Тобто тут в мене все працює.

В першу чергу я музичний продюсер, не сонграйтер. В мене небагато досвіду з написання текстів. Навіть з Tery, з яким у мене продюсерський контракт, я намагаюсь по мінімуму влазити в тексти, не тому що мені в падлу, а тому що я хочу, щоб він зростав і відточував свою поезію.

Є певні нюанси, коли я лізу і кажу: «Чувак, отак не дуже. Це Скучно». І якщо людина сприймає те, що я кажу, то ми сідаємо і намагаємось докрутити. Але репери не готові до цього, в них все ще є ця блокада в мізках типу «ну я ж репер». І що шо ти репер? Західні репери збирають сонграйтінг кемпи і працюють командами. Дрейк може турити 2 тижні, приїхати на студію і записати 10 нових треків, бо поки він турить у нього працює команда, яка пише. Я думаю він приходить, докручує з ними всі ідеї і сідає дописує. Win-win історія, всі сонграйтери ситі, артист задоволений, у всіх все гуд.

Так що ж таке Місто Q? Що це уявне місто символізує безпосередньо для тебе?

Q – це контраст в першу чергу. Є багато артистів, деякі схожі між собою, але ти можеш сказати що PYTHON і OTOY, або Тec-1Flair і Nadeen схожі? Я хотів підготувати всіх людей, що це місто контрастів, і це позначається в фінальній пісні.

Чому місто Q а не С? Бо я не хотів називати свій альбом «Місто С», це не дуже. Тому я використав варіант контрасту на сленгу з написанням через Q. Мені просто подобається, як звучить «Місто Q. «Місто С» – це хуйня.

Зараз слухаю, коли вже відійшов від запису, і в цілому цей альбом відображає мої погляди на цей світ, навіть розказує про мій якийсь досвід. Наприклад трек «Нуль емоцій (без слів)» нестора. Коли він написав текст на другу частину (влітку 2022 року), я подумав що він написав його про мене, від мого лиця типу. Тоді була ідея зробити нестора не як артиста з різних домівок, а як того, хто спілкується від мого лиця в цьому місті. Коли я вже фіналив альбом, зрозумів що «Без слів» це добре, але решта треків це не я, а нестор.

Мабуть, на альбомі не вистачило скітів, щоб максимально зануритися в атмосферу. Я думаю, що у нас ще погано сприймають таке явище як скіти, тому я намагався зробити так, щоб альбом сприймали через прослуховування кожної пісні.

ТОП-3 треки з альбому «Місто Q» особисто для тебе?

Дуже складно, це залежить від настрою і від того, що я переживаю в цей день. Я люблю трек «Брудно», це просто класна грязюка, там є комічні панчі і це прикольно. Люблю «В ТВОЇХ ДОЛОНЬКАХ», але дуже шкода, що команда Ірини Федишин заборонила у будь-якому разі використовувати їх семпл (сміється). Люблю трек «Oversize» за його стиль. Там нема якогось складного тексту, це просто прикольний репрезент від пацанів. Дуже люблю пісню «Знову і знову». До речі, бачу, що вона непогано стрімиться, хоч ми на неї і не ставили. Також інтро «Місто Q». Я люблю кінематографічні треки, але цей для мене більш коміксно-мультяшний. На сьогодні ці п’ять треків, але кожного дня мій смак в цьому альбомі змінюється і я від цього кайфую.

Схоже для свого релізу ти надихнувся останніми альбомами Metro Boomin (супергеройська концепція, ролл-аут гостів у соцмереж як персонажів вигаданого всесвіту). Його бачення успішних продюсерських релізів тобі близьке? 

Так, цей елемент з картинками я перейняв з альбому «Heroes & Villians». Коли саундтрек до «Спайдермена» вийшов він теж це зробив. Я довго думав, як мені це прогрівати, і коли це побачив, зрозумів, що це круто і хочу так само. Ще я домовився з кожним артистом зробити спільні пости, аби я зміг розповісти про цей альбом їх аудиторіям в інстаграмі. Воно спрацювало, мені досі люди пишуть, що це один з перших альбомів, де був якийсь ролл-аут і промо, а не просто дроп треку і потім альбому.

З тізером альбому – це моя ідея. Ми зв’язались з режисером Данилом Кошалковським. Мені Андрій Комар з Black Beats сказав одразу розписати свою ідею. Я витратив на це годину часу і все було готово.

Мені закидав якийсь блогер-довбойоб, що я спіздив ідею з інтро альбому російського репера Seemee. Я не знав, що на тому альбомі був такий елемент із захопленням студії чи радіостанції, де щось роблять з ведучими і починають розповідати свою історію через радіо. 

Якщо чесно, друзі, вже стільки людей робило з радіостанціями і ведучими ці вставки, що це далеко не геніальне і не нове. Це ідея, яка лежала на поверхні, працювала. Я взяв її з поверхні і використав по-своєму.

Чи ставиш ти собі за мету змінити ставлення до ролі бітмейкера в Україні?

Я намагався про це розказувати, ділився процесом роботи з Тарасом (Tery). Не хочу казати, що хочу бути якимось продюсерським месією, який прийшов перевернути гру. Хочу робити те, що подобається, жити цим, заробляти, годувати себе і свою сім’ю. Це в першу чергу. 

Чи буду я впливати на індустрію, музичний ринок та сприйняття продюсерів? Думаю, не мені вирішувати. Може з’явиться якесь легасі після цих мувів. Якщо будуть респекти, хтось буде брати за приклад якісь кейси, відношення і любов до праці, я буду радий. 

17 листопада вийшла делюкс-версія, до якої увійшли всі інструментали. Хто хоче може брати перебивати кожен інструментал, я сам так вчився, це завжди працює. Можна взяти ідею і повністю її перебити так, щоб вона стала твоєю і буде унікальною. Я не проти.

Часто бітмейкери ховаються в андері і недоотримують бажаної популярності. Дай поради що робити продюсерам, які хочуть побудувати свій бренд і образ артиста.

По-перше, я вважаю, що є різниця між продюсером і бітмейкером. По-друге, продюсери і бітмейкери дуже часто в тіні, хоча я знаю особисто багато крутих бітмейкерів з України, які в українському медіапросторі в тіні, але дуже гарні гроші заробляють і живуть на це. З ютубу, з тайпбітів… Потім на них виходять західні артисти середнього класу, вищого. Маю на увазі за популярністю, не ділю людей за їх змістом і тд.

Для себе формулу визначення того, як дійти до медійного капіталу і впізнаваності в Україні я знайшов, дивлячись на те, як роблять чуваки в Штатах. Для мене завжди були прикладом Timbaland, Dr.Dre, Metro Boomin. Ці три персони дуже вплинули на мене в різні роки, як на людину, так і на продюсера. Кожен на старті мав 1-3 артистів, з якими вони починали, ось і все. 

Я раджу продюсерам знайти 1-2 артистів на старті, з яким ви будете зростати разом, але важливо, щоб артист вас влаштовував і у вас були побудовані стосунки. А якщо ви просто хочете грошей анонімно, купляйте підписку на Beat Stars, вчіться, як користуватися ютубом для просування своїх тайпбітів і заробляйте з цього. Там дуже гарні гроші можна підняти. Я зараз не підіймаю стільки, скільки підіймав з ютуб-каналів рік-два тому.

До речі, чи чув ти продюсерські релізи від інших українських музикантів? 

Я намагався. Мені не сподобалось, чесно.

Наприклад, цього року вийшов альбом «Вуличні казки»  у дніпровського бітмейкера Driplla. Як тобі він?

Чув, швиденько прослухав. Мені не зайшло, чесно, тому що це просто збірник. Як я розумію він розкидав багато бітів чувакам і просто зібрав це. Там не було жодної пісні, яка б мене зачепила.

Я теж в наступному році думаю дропнути просто мікстейп без концепту. Хочу зробити мікстейп бенгерів, там будуть демки, які не увійшли в Q. 

Зовсім мало в нашому репі виходить концептуальних релізів. Як вважаєш, такий формат ще не вичерпав себе?

Я вважаю, що цей формат не вичерпав себе. Я вважаю, що цим форматом ніхто грамотно не користувався. З альбомів за цей рік – OTOY «Недовготривалі відносини». Він прикольно побудований, там немає якогось суперсторітелу як в Кендріка Ламара, але не кожен є Кендріком Ламаром і це нормально. Там просто є загальна ідея, теплий вайб, і це круто. Я чув демо-матеріали альбому, який OTOY готує зараз, мені це теж сподобалось. 

Зараз, мабуть, тільки Міша Правильний робить щось прикольне, концептуальне. 24 листопада вийде його альбом, де всі пісні спродюсував я (крім скітів). Міша в цьому красавчік, подобаються його тексти, підхід. Я його постійно задрачую, щоб він працював над своїм флоу і над тим, як він записується на студії. В нього все буде гарно.

«Теплий сніг» Tery – в ньому є певний концепт і стилістика, там немає супер сторітелінгу, але це гарний реліз. 

В останніх альбомах ти додаєш бум-беп саунд. Чи є шанс залетіти зараз із цим звуком в мейнстрім?

Звісно є. А що зробила Грізельда? Вони повністю перезавантажили цей жанр. Послухайте сольні альбоми кожного. Я дуже люблю Benny, The Butcher, а новий альбом Westside Gunn – дуже дорогий і піздатий. Він занадто великий, я б його трошки скоротив, а загалом розйоб максимальний.

Коли з’явилась Грізельда, в мене з’явився інтерес до старого саунду. Я б не назвав це бум-бепом… Це скоріше олдскул в рестайлінгу. Шанси є і будуть. Трек з OTOY «Моє місто» дуже гарний фідбек отримав, тому що там все спрацювало.

Чи є майбутнє у трепу в Україні?  

У Клоннекса ж вийшло? Значить, все працює. Просто решта ще не зробила так, як зробив він. Не змогла зробити якісно. 

В мене були спроби з деякими артистами зробити круто, але чесно серед усіх артистів з реперами мені працювати найважче. Там дуже все складно, багато чого треба пояснювати, оце все: «Я репер, я сам, я репер» – це дуже велика проблема. Я думаю вона поки що і відштовхує. Тому немає супер результатів.

Поки що можу виділити україномовні альбоми Клоннекса ну і «ВИХОДЯЧИ З КІМНАТИ». І до речі нова іпішка нестора, це кайф.

У нас є, наприклад, elarm, він випустив в цьому році два сингли, + «SICKO CLUB» на моєму альбомі і фіт на альбомі Tery. Коли почнуть прискорюватись артисти, тоді і почнуть їх слухати. Плюс їм не вистачає сміливості, вони вбили собі в голову що час синглів і все. Але вибачте, поки ви пишете два сингли на рік я закінчую третій альбом і починаю писати свій наступний мікстейп. Я не кажу всім випускатись як Кречет в свої найкращі часи, для мене це не дуже, коли занадто багато артиста. Треба знати, коли взяти паузу. 

Вони всі молоді, у нас індустрія тільки з’являється. Тут ще не вистачає адміністрації і управління такою великою кількістю процесів. Я кажу і про менеджерів, і лейбли. Про що розмовляти, якщо в нас є з мейджор агрегаторів тільки Believe, Orchard і польський Іndependent, який я б не сказав що світовий мейджор, але він зростає. Це означає, що немає зацікавленості. Коли зайдуть мейджори тоді будуть більші гроші, аванси, маркетинг. А мейджори зайдуть, коли побачать зріст індустрії. Уроборос отакий. 

У мене був досвід співпраці з мейджором, мені не сподобалось. В 2020 році я працював з одним російським репером, на ім’я Экспайн, він в тік-тоці вистрілив, писав йому біти і в якийсь момент зрозумів, що став його менеджером. Ми жодного разу не бачились в житті. 

За ним почали ганятись всі російські лейбли. Ми тоді з усіх обрали Warner Music Russia і мені не сподобалось, це просто жах. Вони беруть тим, що вони мейджор. Мейджори володіють акціями Spotify, краще пітчать у плейлистах, платформи йдуть легше з ними на конект, це правда. В Штатах, якщо ти артист класу А+, то вони всі тільки на мейджорах.

Мені не сподобалось, бо вони бездумно витрачають величезні бюджети просто тому, що вони в них є. У нас Black Beats це маленький лейбл, де ми рахуємо кожну копійку і дуже обережно витрачаємо її, щоб не заганяти ані себе, ані артиста в мінус. У нас маленька команда десь у 10 осіб, а на мейджорі великий потік і ти в ньому ніхто, і звати тебе ніяк, поки ти не покажеш їм, що реалізував один зі своїх альбомів.

На релізі можна почути твій речитатив. Як давно ти почав читати реп?

Давно. В мене багато невипущених демок, і Слава Богу я їх не випустив, бо це шлак. Я колись хотів бути репером і активно у 18 році почав накопичувати матеріал. Деякі сингли я випускав, але видалив, ви нічого не знайдете. Це було жахливо. Зараз в мене багато ідей на різні демки, начитую якимись звуками якийсь флоу чи прям ідея на тексти буває. Я можу все, мені пофіг.

Подобається ідея того, що ти сам можеш досягти всього, якщо будеш багато працювати. Я по такому мотиву рухаюсь все життя. Хоча насправді мені все дається дуже складно, я танцював 10 років і моїм колегам це давалося дуже швидко. У мене так у всьому, за що берусь.

Чи плануєш випускати сольні треки вже як репер під власний продакшн або під чийсь інший?

Не знаю, чесно. Може і буду, не хочу загадувати. Я, як продюсер, вже обростаю якимось ім’ям, довіра з’являється. Плюс у мене є Tery, артисти, яким я щось пишу, і робота на Black Beats. Також хочу завести ютуб канал з бітами на захід. Також з колегами намагаємось вийти на західний ринок, поки без результатів, але шукаємо конекти, пишемо пачками музику. Тому на даний час планів таких немає.

Чи вагався залишати свій реп на цьому альбомі?

Насправді ні, я вагався чи зробити мені це. Важко змушувати себе це робити, коли це стосується мене. Коли я щось роблю для когось, мені це легше дається, ініціатива, як допомогти в музичному плані артистам, а не як допомогти собі. Я не знаю, чому так.

Це вже другий масштабний проєкт за рік. Як ти тримаєш таку надпродуктивність?

Дуже легко. «Місто Q» писався з початку 22-го, «ВИХОДЯЧИ З КІМНАТИ» створився у проміжку між початком і фіналом роботи над Q. З’явилась ідея у приквелі і я хотів підігріти таким чином і себе, і допомогти нестору після того, як в нього не задалось з дебютним альбомом. Вийшло гарне поєднання «артист-продюсер» і я показав, чому я, як продюсер, маю повне право бути другим в назві альбому і на обкладинці з артистом.

Насправді це не два альбоми за рік, ще був «Теплий сніг» та майбутній альбом Міши Правильного. Це буде вже четвертий за рік.

В тебе дуже багато спільних робіт з нестором. Як вдається зберігати цю хвилю та не втрачати творчий вайб один з одним? Чи плануєте працювати разом і надалі?

У нас були плани, але вони трошки нещодавно наламались. Була певна ситуація, не хочу вдаватись у деталі… У нас лишилось багато демо з нестором в роботі. Чи вийдуть вони на його наступних релізах? Я не знаю. Чи буду я доречний до його наступних релізів? Також не знаю, бо йому потрібна зараз якась творча свобода. Хоча я не вважаю, що ставив йому якісь рамки. Таке у артистів буває, змінюється сприйняття цього світу.

Дуже складно зараз відповісти на це питання. Я б хотів, щоб воно продовжувалось, тому що цей тандем мав працювати ще багато років і приносити успіх як йому, так і мені.

Чи плануєш зробити ще один продюсерський реліз? Якщо так, то кого б хотів почути на ньому? Окрім, звісно, тих артистів, з якими ти вже співпрацював

Працюю над мікстейпом, це буде збірник класних пісень, які не увійшли в «Місто Q», плюс будемо писати нове. Є прикольні демки в роботі з DANIEL OKARO.

Я спілкувався на цю тему з Надею Дорофеєвою, я б дуже хотів, щоб вона з’явилась на одному з моїх наступних альбомів. З усієї поп-сцени мені подобається як працює Надя і як в цілому вона ставиться до студійних сесій, позиціонує себе в соцмережах. Я не скажу, що ми друзі і спілкуємось, я поважаю її час, вона мій. Мені приємно з нею працювати, ось це можу сказати точно. 

Певно, я б хотів бачити Гоню, сподіваюсь ми доробимо ту ідею, яку я хотів зробити. Навряд це вийде, дуже різні внутрішні світи, але я б все ж таки хотів попрацювати і побачити на подібних релізах nikow. Відчуваю, що є потенціал у gothique, ми познайомились, думаю щось зробимо.

За ким з українських фрешменів рекомендував би слідкувати? Хто, на твій погляд, має зараз потужний потенціал, аби стати великим артистом чи артисткою?

Я не хочу обирати якусь конкретну людину. Звісно, я хочу цього досягти з Tery. І я і він докладаємо багато зусиль. Це не хлопчик, який просто відкриває рот в мікрофон, коли йому скажу, це не так працює у нас. Я вірю в кожного, кого зібрав на альбомі, бо якщо мені не подобається те, що робить людина, я не буду її кликати на свій альбом чисто заради медійки.

Як гадаєш, чого не вистачає українським реперам?

Можу закріпити це: не вистачає досвіду, всидливості, годин проведених на студії чи вдома у мікрофона, працездатності. У нас багато талановитих людей, але їм постійно чогось не вистачає. Коли у нас буде хоча б 15 класних альбомів в хіп-хопі чи R&B за рік, тоді ми зможемо поговорити і я скажу, що ми зробили крок вперед.

Поки я бачу, що наші репери знову почали здавати позиції. З іншого боку, можу теж їх зрозуміти, тому що в них може не бути грошей на запис, зведення, біти і тд. Ми на такому етапі, що кожному артисту дуже важливо формувати навколо себе команду однодумців, які будуть зацікавлені в процесі і бачитимуть в цьому артисті талант. Якщо вони працюватимуть у мінікомандах, все буде набагато швидше.

Багато хто сидить по своїх кутках і навіть бувають труднощі, коли хочеш зібрати когось на фітах між собою. Про що ми кажемо, якщо мені доводиться пояснювати навіщо людині А бути на фіті з людиною Б на моєму альбомі. Буває і таке.

Треба прибрати оці рамки в голові «Блять, я репер, я все сам». Це повна хуйня і USA вже скільки разів доказували, що, якщо ти так думаєш, ти довбойоб.  2-5 синглів на рік це фігня, так не працює і не має працювати.

Ми дивимось на суперзірок, Тревіса, Дрейка, Yeat. Вони можуть собі дозволити раз на кілька років випустити альбом без будь-чого, бо вони мають фан бази по всьому світу. Навіщо ви берете з них приклад? Візьміть приклад з того ж Yeat, в цьому році він випустив «AftërLyfe,» буде ще один новий альбом «LyfëStyle», у минулому році був «2 Alive» дві версії (звичайна і делюкс) + він випускав купу синглів. Зараз так треба працювати.

Все лежить на поверхні, просто треба звернути увагу. Якщо не пре – подумай, що не так, і зроби висновки. На своєму досвіді, все давалось тільки так, через тяжку працю і багато часів зі своїм лептопом та мідіклавіатурою.

Інтерв’ю: Ілля Коваленко