На хіп-хопі: Oldi

Перша дівчинка, з якою ми вас познайомили в рамках рубрики «На хіп-хопі» була з Харкова. Тепер прийшов час перемістись західніше і почитати нашу розмову з Oldi, яка представляє стрімко набираючий оберти лейбл Warewo.

– Давай тоді з початку: хіп-хоп і ти. Коли ти почала його слухати, як fall in love з ним?

– Мій хіп-хоп вселився в мене у 2010 році: почалося все з брейкінгу. Я випадково побачила на вулиці, як танцюють хлопці на лінолеумі, і дуже круто робили різні фішки. Мене це не реально захопило і я сама почала займатись брейком. Від тоді і до сьогодні – на мені широкі шмотки. Хіп-хоп не слухаю, хіп-хоп стараюсь робити і показувати людям. А в моїх аудіозаписах є тільки круте бітло
Любов моя взаємна, я віддаю йому все і віддача йде нереальна. Я її ні на що не проміняю.

– Які альбоми були перші в твоєму плеєрі і, які лонгплеї дожили в плейлістах до сьогодні?

– В першу чергу – це Wu-Tang Clan, Onyx, Джеймс Браун, Емінем, Доктор Дре. Це ті ніггаз (Ем в своєму роді ще той нігга), які давали звук в мої вуха. До сьогодні також цікаво їх слухати, особливо спостерігати за творчістю Емінема. Дуже крутий чувак, який почав знімати кліпи, від яких просто мене розпирає.

– Жінкам в хіп-хопі складніше. Зазвичай, чоловіки їх не сприймають як повноцінних артисток, а просто як «красавіц, які граються в реп». Ти з цим зіштовхувалась і чи це тебе не гнітить?

– Мене це зовсім не бентежить, тому що з самого дитинства я спілкувалась більше з хлопчиками чим з дівчатами. У мене завжди були більш чоловічі компанії.
Через це мені доволі легко знайти спільну мову з протилежною статтю, тим паче, на мою думку, фани хіп-хопу мають триматись разом. Взагалі не важливо, хто ти – головне ,що ти це любиш. Колись я і ще один чувак дійшли до фіналу на «Represent #8 The Infinity». Тому, я не думаю, що вони сприймають мене як артиста рівнем нижче.  
А зовнішність, то взагалі не настільки важливо. Стараюсь на ній не зациклюватись.

– Ти тепер почала будувати свою творчу кар’єру. Бачиш себе, в першу чергу, як артистку чи як блогершу/репортерку?

– Тут ситуація різностороння. Я хочу від життя брати все, тому займаюсь всім тим, що мені подобається. Багато хто каже, що всім й одразу займатись не дуже круто, тобто часу не вистачає повноцінно робити і т.д. Але я буду ламати стереотипи і старатимусь поєднувати все те, що мене пре. Бачу себе як дівчину, яка просто показує, що таке справжній хіп-хоп, яка робить хіп-хоп і яка живе цим. І реп буде, і влоги, і звіти з тус… І думаю: чим далі – тим більше всього буде в моїх руках.

– Кожна творча людина повинна працювати над собою. В чому проявляється твоя самодисципліна, в якому напрямку розвиваєш себе, як особистість?

– Окрім репу у мене є багато творчих захоплень. Я закінчила музичну школу, і вже протягом 13 років граю на фортепіано. Також я люблю малювати: декілька разів навіть брала участь в райтерських джемах. Доволі довгий час пишу вірші, завжди виступаю на літ.вечорах читаючи свої трабли. Спорт також невід’ємна частина мого життя: мій тато це мій тренер з кік-боксингу. Зараз, звичайно, в пріоритеті розвиток в хоповому напрямку.   

– Що з українського репу тобі близько?

– Український реп слухаю тільки в ПідБіт новинах, а щоб от так завжди – то ні. Ціную творчість лейблу Warewo, Ціни Ритму, представників Kickit. Тулим – більш-менш теж катить сюди. Якщо когось забула, то вибачуха.

– А кіно, театр, література…

– Кіно люблю дуже, передивилась багато фільмів, завжди б ходила на різні прем’єри в кінотеатр, але ніхто не хоче, а самій не то пальто. Чесно кажучи, театр взагалі ніколи не відвідувала, хоча там напевно досить цікаво. Книги читаю, улюблені автори – це Стівен Кінг та Жан-Марк Сувіра.  Люблю гостросюжетні жанри, в яких багато вбивств, гвалтувань і всяких таких сюжетів. Хоча, «соплі» іноді теж в руки попадаються…

– Ця наша рубрика присвячена дівчатам в хіп-хопі, тому питання чисто чоловіче: який він ідеальний чоловік для тебе?

– Ідеальний чоловік… Насправді це питання важке для мене. «Хтось з масками ходить, хтось повний ідей/є добрі, а хтось дуже злими/немає у світі ідеальних людей/так будьте щасливі й з гнилими». Це уривок з мого вірша, тому і думка моя очевидна. Як і всі жінки, я хочу просто опору, підтримку, піклування та вірне кохання. 
А якщо говорити за стиль, то так, мені легше б було з чуваком якого все таки також захоплює хіп-хоп, з яким би розділяла б гардероб, лазила б по секондах, відвідувала би різні туси та просто тішилась від житухи. В любому випадку буду старатись щоб сім’я була на стилі: це гарно та круто.