Афиша

Присоединяйcя к нам

Новости
12 декабря 2014, 12:08

Андрій Стадник (Підбіт): «У хіп-хопі має бути спільна мета - якісний музичний продукт»

Команда ПідБіт – яскравий приклад того, коли люди не розводять руками і плачуться про «неформат», а самі створюють двіжі, які в майбутньому можуть стати фундаментом для нового життя українського репу. За спиною у «підбітівців» вдалий хіп-хоп фестиваль у Львові (зверніть увагу на хедлайнерів – м44 і PVNCH), а тепер вони націлились і на столицю, де 13 грудня пройде їх третій фест. Кращої нагоди поговорити може і не бути – тому у нас розгорнуте в’ю з Андрієм Стадником. Одним з тих, хто стоїть за ПідБітом.

- На заході двіжуха ПідБіт вже відома, а ось далі її ще не дуже знають. Розкажи, що це таке і як ви дійшли до великого фестивалю в Києві?

- ПідБіт - це спільнота українських реп-виконавців. Ідейне об'єднання, яке вже існує й поза рамками мережі. Наша задача - розвивати якісний україномовний реп-продукт.

Ну але найголовніша річ, якою живуть «підбітівці» - це аудіобаттли. За 5 років учасники записали на конкурс більше 1200 треків. А наші судді прослухати та оцінили їх усі. Ми провели 11 сезонів, та запустили Українську Реп-Лігу, яка об'єднала найкращих учасників баттлу, що продовжують змагатися за собою за рейтингові бали.

В першу чергу, відома на заході, бо переважаюча кількість учасників у нас на баттлі - представники львівської, рівненської, франківської, луцької хіп-хоп тусовок. Саме їх ми запрошували на концерти, які відбувалися у Львові. Їх простіше було їх зібрати. Але у нас учасників достатньо і з Черкас та Полтави також. Та кількість виконавців не показник, бо  основним залишається слухач. До Києва ми запросили добре знаних вже по цілій Україні виконавців, аби їх почула публіка. Всіх разом, на одному концерті в столиці.

- Як вибирались хедлайнери для львівського фестивалю і по якому принципу додавались виконавці для київського івенту?

- Другий фестиваль у Львові був випадковий. Чесно. Зібравши на першій тусі наших «західників», я мав намір у Київ запросити PVNCH, м44, Центра та інших. Тих, хто ближче. Але у відповідь на моє запрошення я почув: «Хочемо виступати у Львові!». Тому концерт у столиці довелося відкласти.

На київський івент вже був готовий кістяк виконавців - м44, PVNCH, Freel та Тулим (із останніми двома учасниками ми продуктивно співпрацювали протягом 10-11 сезонів баттлу). Але був і ще один виконавець, із яким ми підтримували контакт, але він не погоджувався судити баттл – це Іван Буян. Так як його творчість не можна залишати поза увагою такого заходу, то ми почуємо його в столиці. А от гурт Тарарея - самі висловили бажання приїхати і виступити в Києві. Хлопці виділяються оригінальністю, тож буде цікаво!

- Окрім усім відомих артистів - в списку є ще імена, які мало хто знає навіть на Західній Україні. Хто ці репери - як вони попали в лайн-ап?

- Мало відомі на загал, мабуть, ті, хто ще не випустив власних ЕР чи альбомів. Є і такі. Але вони добре знані у нас на баттлі. Є і старожили, як Саша і Юра - фіналісти першого сезону, які виступали на першому концерті у Львові, і приїдуть ще в Київ.

- Фестивалі - це межа, чи у ваших планах є ширші наміри: альбоми, продюсування, очолення україномовного хіп-хоп руху?

- Фестивалі - це лише крок. Ми не встановлюємо межі, ми ставимо задачі і втілюємо їх. Стало помітно, що реп-баттли своє вже дещо віджили, тоді ми запустили Реп-лігу. Щось Нове та цікаве.  За весь час існування проекту ми постійно експериментуємо. Наш баттловий портал - зараз більше схожий на спортивний.

Щодо «очолення хіп-хопу» - то це звучить цікаво… Очолити, наприклад, можна революцію. Але з недавнього досвіду ми бачимо, що не в лідерах сила, а в кожному з учасників. У їх єдності і спільній меті, спільному баченні майбутнього. Так само у хіп-хопі, має бути спільна мета - якісний музичний продукт. І кожен вже долучається на основі своїх навиків та вмінь. Чи ти бітмейкер, чи звукач, чи граєш на гітарі, чи маєш студію.. Та зрештою, не перелічити спеціалізації всіх, хто залучений. От, наприклад, журналіст - теж може приносити користь культурі.

Ширші наміри звісно є. Ще до початку весни у нас задумано запустити три дотичні до ПідБіту проекти, над якими ми вже розпочали роботу. Нарешті ми з Мамонтом знайшли підкріплення і наша команда вже росте. Само собою, що не просто все дається - затрачаємо багато часу та ресурсів. Але ми знаємо наступну ціль, і чітко знаємо, яким має бути результат нашої роботи. А потім - буде нова ціль.

- Можеш себе назвати фанатом українського хіп-хопу?

- Можу назватися фанатом своєї улюбленої справи. Без фанатизму, мабуть, не проіснував б ПідБіт стільки років. Наше з Мамонтом хобі стало в міру масштабним проектом. От Роман знає про український реп майже все. Хоча виріс він на зарубіжній рок-музиці.

- Сам яку слухаєш музику?

- А я принципово з дитинства слухав українську музику. Принцип простий: «Ми ж нічим не поступаємося!», в першу чергу, перед російським «поп-продуктом», якого в кінці девяностих та початку «нульових» було багато аж до тошноти. За час навчання в школі та універі у мене назбирався 100-гіговий архів музики наших виконавців. Я помішався на пошуку «якості», і, здається, переслухав все, що міг за цей час сприйняти. Однодумців ше треба було добре пошукати, адже навіть альбом ОЕ "Модель" мало хто чув, а як чув - то не захоплювався. Я ж знав всі тексти на пам'ять, і сотні раз касету прокрутив!

Тому не встигав слідкувати за зарубіжними релізами, хоча Емінем, Шон Пол, Каньє , Джей-Зі та Фифті постійно були на слуху. У мене ж була думка, що от-от український реп невдовзі «прорве» і вона постійно висіла в очікуванні. Особливо після всеукраїнської презентації альбому ВЗЛ «Вино, Кобіти, Патіфон». Вова тоді постарався пробитися на М1, і випускати у ефірі реп-програму. Це було прогресивно, але, на жаль, не затрималось надовго.

Щодо улюблених виконавців, то можу назвати: Дмитра Ципердюка (Luiku, Dazzle Dreams), гурти Фіолет, Epolets, Скрябін, ТНМК.Реп у моєму плейлисті займає десь 50%. Частіше - це цікаві треки з баттлу, або свіжі сингли та збірки «підбітівців». Деколи - треки які ще не публікувалися.

Реп-виконавцями ми з Мамонтом не стали. Та й не були ними ніколи. Але ми просто зрозуміли, що можемо долучитися до хіп-хоп руху організувавши баттл. Таким чином, дати можливість реперам-початківцям позмагатися між собою, повправлятися у вміннях, набути досвіду. От вони змагалися: росли, змінювалися, шліфували кожен свій стиль. А ми забезпечували комфортні, сподіваюсь, умови для цього

- І наостанок - чому киянам потрібно прийти на фестиваль?

- Шансу почути наживо кращих українських реп-виконавців у такому складі - досі не траплялося. Тому проґавити його зараз - просто не припустимо! Тому чекаємо усіх 13 грудня. 

Опубликовано 12 декабря, 12:08